Опубліковано | 17 Жовтня, 2014 | Прокоментуй!
“Шоб вы так жили”
Так сталося, що з осені 2013 року я переїхав на постійне помешкання до Одеси. А в ній події вирували як і в усій країні. Спочатку вони мене не зовсім цікавили. Цікавили самі одесити, їх колоритна, ні з чим незрівнянна мова. Як просто для інформації її можна перевести на українську мову, але колорит втрачається. Чого варта підслухана мною в маршрутці розмова жінки, років тридцяти, з водієм. Вона подає на оплату за проїзд 50 гривень. Водій її запитує: Читати далі
Опубліковано | 26 Вересня, 2014 | Прокоментуй!
Ушкалов О. Л.
У 95 «Золоті лисенята» повертаються. Юліан Шпол: життя і творчість. — Харків: Майдан, 2012. — 322 с.
ISBN 978-966-372-520-7.
Це — перша книга, присвячена життю і творчості талановитого поета, прозаїка, драматурга, публіциста й активного організатора літературного життя часів Українського Ренесансу Юліана Шпола (1895-1937). На основі численних джерел, зокрема архівних матеріалів, автор пробує відтворити життєвий шлях письменника, а також розглянути його поетичну, прозову й драматургічну спадщину на тлі загальних тенденцій розвитку європейської літератури першої третини XX століття.
Читати тут
Опубліковано | 24 Вересня, 2014 | Прокоментуй!
Рідко назва «Харків» з’являлася в німецьких ЗМІ так часто, як в останні місяці. Місто знаходиться на крайньому сході України десь за двадцять кілометрів від кордону з Росією, на початку цього року воно потрапило якраз у центр геополітичних конфліктів. Повстання українського народу проти свого уряду, пов’язане з поняттям «Київський майдан», на сході раптом перетворилося на майдан війни. Те, що здавалося неможливим після семидесяти років миру, нехай іноді й зловісно холодного, стало дійсністю: Війна! У Європі знову панує війна! Вона проводиться сучаними засобами вбивства, у ній уже загинули тисячі людей.
І в цей час у місті Харкові було видано дві книги німецької лірики, видано в двомовному варіанті німецькою та українською мовами. Читати далі
Опубліковано | 14 Липня, 2014 | Прокоментуй!
Володимир Нарбут – одна із знакових постатей свого часу. Яскравий, ні на кого не схожий поет, магнетично-сильний творчий характер. Людина, яка сповна розділила зі своїм народом криваво-хресний шлях першої половини минулого століття.
Народився В. Нарбут у 1888 році в теплих краях, у споконвічних землях славного колись чернігівського князівства – поблизу містечка Глухова, що був свого часу однією зі столиць українського гетьманства. А люту смерть прийняв на крижаному краю світу, на північно-східній околиці неозорої надімперії. Загинув, чи то скинутий з баржі чоботом конвойного в крижану воду приколимської бухти Находка, чи то підірваний у плавучій в’язниці разом з іншими каліками – каторжанами, що були не придатні, як і він сам, до ударної праці. Страта відбулася в день п’ятдесятиріччя Володимира Нарбута – 14 квітня 1938-го, того ж року, коли був знищений ще один російський поет, друг Нарбута, Осип Мандельштам.
Трагічну зумовленість нового етапу російської історії, жорстокість і жертовність власної долі передчував Володимир Нарбут уже і в 13-му, і в 22-му – у роки, якими датовано його вірш «Великодня жертва» (рос. «Пасхальная жертва»), один із безперечних поетичних шедеврів «чернігівського князя»: Читати далі
Опубліковано | 19 Травня, 2014 | Прокоментуй!
Ушкалов Л. В. Реалізм – це есхатологія: Панас Мирний. – Харків: Майдан, 2012. – 184 с.
ISBN 978-966-372-435-5
Ця книга присвячена життю і творчості одного з найвизначніших українських письменників доби реалізму Афанасія Яковича Рудченка (1849—1920), який виступав у літературі під прибраним ім’ям «Панас Мирний». Спираючись на великий фактичний матеріал, автор переконливо доводить: уся творчість Панаса Мирного являє собою варіацію на тему боротьби Правди з Кривдою, тобто Христа з Антихристом. А це означає, що реалізм письменника можна розглядати як есхатологічну стилістику.
Опубліковано | 17 Травня, 2014 | Прокоментуй!
«Дванадесять» – книга поэтических переводов с двенадцати славянских языков на русский. Стихи сорока шести поэтов из двенадцати славянских стран я переводил более года, обращаясь к этой работе едва ли не каждый Божий день и несомненно ощущая в себе при этом некую внутреннюю потребность уже постоянной, вдумчивой и истовой, беседы со своими собратьями-поэтами. Пусть даже, зачастую, эти беседы проходили, в силу реального положения вещей, на немалом временном и пространственном отдалении. Читати далі