Опубліковано | 5 Квітня, 2017 | Прокоментуй!
До Вашої уваги нова книга В. Калашника зі спогадами про відвідини Франції.
Опубліковано | 28 Березня, 2017 | Прокоментуй!
29 березня о 15:00 в Клубі письменників Володимир Калашник представить книгу “Тет-а-тет з Аквітанією…” та інші французькі враження 1972-1976 рр.”
Опубліковано | 27 Грудня, 2016 | Прокоментуй!
До вашої уваги роздуми Д. Щербаня; матеріал був опублікований у газеті «Вільне життя» (№93 від 02.12.2016 р.). Читати статтю можна тут
Опубліковано | 6 Грудня, 2016 | Прокоментуй!
Коли рік розлітається, як насінинки сивої кульбабки, починаєш хапатися за світлі спогади. Що ж доброго було у 2016-му? Які новини втішали серед потоку моторошного й безнадійного? Одна з них і стала поштовхом для цієї розповіді.
Дитяча пісня «День народження кульбаби» і серія віршів «Це вдягаємо на голівку» (про різні звичні й не дуже головні убори) принесли аж дві перемоги нашій колишній колезі й землячці Людмилі Живолуп на міжнародному літературному конкурсі романів, п’єс, кіносценаріїв, пісенної лірики та творів для дітей «Коронація слова». Читати далі
Опубліковано | 6 листопадаа, 2016 | Прокоментуй!
Осінь – час спогадів. Надто ж згадується восени Володимир Свідзінський, унікальний поет епохи Розстріляного Відродження, із сумним ліризмом його віршів, мотивами тиші, згоряння, втрати й пам’яті. І неймовірною стійкістю й просвітленістю особистості. Жовтень – місяць народження та смерті В. Свідзінського. Торік восени в Харкові були проведені масштабні заходи на вшанування поета. І пам’ятається, із якою уважністю письменницька громада слухала доповідь київського професора, упорядника повного зібрання творів автора Елеонори Соловей про нові, нещодавньо з’ясовані подробиці загибелі митця. Ця розвідка була опублікована в журналі «Слово і час», 2009, № 9, с. 14–23. Її й пропонуємо до уваги відвідувачів нашого сайту (читати можна тут).
Опубліковано | 5 листопадаа, 2016 | Прокоментуй!
Українську літературу любити не просто складно, а майже неможливо. Здається, ця сумнівна теза аж надто активно транслюється в нас протягом останніх років. Ну справді, як можна її любити, якщо до ХІХ століття вона писана «незрозумілою мовою», до того ж про Бога (як сказав один телеведучий, «сиділи якісь ченці й писали якісь літописи»), а все ХІХ століття вона «про село». Тож лише століття ХХ може бути вартим уваги сучасних «просунутих читачів». А от спростовувати подібні твердження можна лише за допомогою цікавих розвідок із історії вітчизняного письменства.
Власне дослідження української літератури і є об’єктом багаторічної праці професора Леоніда Ушкалова. Тут варто згадати й ґрунтовні студії, присвячені творчості Григорія Сковороди, Григорія Квітки-Основ’яненка, Тараса Шевченка, Панаса Мирного, й статті із найновішої книжки «Що таке українська література», які мають невимушений виклад, а проте містять низку цікавих фактів, що найкраще сприяє її популяризації. А перша в Україні авторська Шевченківська енциклопедія дає можливість подивитися на постать класика свіжим оком, позбавленим нав’язаних шаблонів, які дотепер, на жаль, «штампує» школа. Принаймні мої студенти щиро дивуються, коли дізнаються, що Тарас Григорович любив котів, закохувався у брюнеток, смакував каву по-віденськи і… починають читати його твори. Читати далі