Опубліковано | 31 Грудня, 2014 | Прокоментуй!
Памяти В.Свидзинского и В.Борового
“Стихи меня спасали в лагерях,
в пропащих чёрных шахтах Кайеркана.-
сказал почти столетний патриарх
с застенчивой улыбкой мальчугана –
Стихи меня сквозь сто смертей вели,
они и светлокосой мамы мова
спасли мне душу на краю земли, Читати далі
Опубліковано | 30 Грудня, 2014 | Прокоментуй!
ЗГУБИВСЬ НАШ ШЛЯХ
…Заходилось знов на грозу.
Ліна Костенко
Збиралося, ми вірили, на ранок,
Але постало раптом надвечір’я,
А в сутінках, бува, не тільки ґанок,
І доленьку — пітьми ховає пір’я…
Збиралося, ми вірили, на весну, Читати далі
Опубліковано | 27 Грудня, 2014 | Прокоментуй!
* * *
Памяти ушедших друзей-поэтов…
Уходят люди, выбитые пулей,
Сражающей мгновенно, наповал!
Ряды сомкнулись с прошлого июля –
И вот опять потерь безумный шквал!
Пашков, Замесов – улетели в вечность… Читати далі
Опубліковано | 26 Грудня, 2014 | Прокоментуй!
Пам’яті Василя Борового
Вже сорок днів, як на землі немає
кайданника й поета Василя,
вже янгол у руці кермо тримає
летючого, мов хмара, корабля,
що мав би з Василевою душею
Господньої достатись висоти,
але ще плине над Дінцем і Мжею,
повз церкви слобожанські та хрести. Читати далі
Опубліковано | 24 Грудня, 2014 | Прокоментуй!
ДО ЧИТАЧІВ
Цим виданням ми прагнемо відродити давню слобідську традицію, без якої годі уявити історію української літератури останніх кількох століть. Згадати бодай альманахи, укладені харківськими романтиками та їхніми послідовниками, а чи — діячами «червоного ренесансу» в столиці на Лопані, коли 1924 року вперше з’явилися «Квартали» за участю Миколи Хвильового, Володимира Сосюри та Майка Йогансена.
Водночас хочемо уникнути певної претензійності, адже маємо справу з напрочуд делікатним матеріалом – художнім словом на стадії свого вивершення й достигання. Власне, те, що ми Вам пропонуватимемо в цьому та наступних числах, – це своєрідний слобідський зріз літератури, а точніше — тих літературних явищ, що так чи так перебувають у силовому полі Харкова.
Звичайно, цей зріз не всеохопний і не вичерпний, але, поза тим, яскравість та неординарність авторських художніх світів – чудовий привід перегорнути наступну сторінку, та й загалом стати нашим постійним читачем.
Наш альманах гостинно відкриває свої сторінки як для досвідчених, так і зовсім юних авторів, як професійних письменників, так і початківців. Вимога єдина до всіх – висока якість представленого матеріалу. Саме за це боровся свого часу й Микола Хвильовий, подаючи особистий приклад ревного ставлення до художнього тексту.
Сподіваємось на увагу широких читацьких кіл, а також на те, що слобожани словом і ділом підтримають нову літературну трибуну, потреба в якій давно назріла. Хай незліченні харківські квартали відчують свою присутність у виданні, яке носить їхнє славне ім’я.
Редколегія
Опубліковано | 24 Грудня, 2014 | Прокоментуй!
Шепітько Олеся (Ковальова О. П.)
Ш 48 Овлур та інші повісті / Олеся Шепітько (О. П. Ковальова); передм. А. Стожука. — X.: Майдан, 2014. — 222 с.
ISBN 978-966-372-571-0
У повістях Олесі Шепітько минуле і сучасне густо переплітаються і це химерне переплетіння обумовлює події, вчинки і самі людські долі. Героїня повісті «Овлур» змушена через несподіваний збіг обставин пережити власним серцем драматичні події, відбиті в староруському літописі «Слово о полку Ігореві». Герой повісті «Шукаю Орфея» також наш сучасник, котрий, шукаючи власну дорогу в житті, натрапляє на сліди свого діда, поета-шістдесятника, трагічна смерть якого оповита багатьма таємницями, розгадати які небезпечно навіть у часи нової демократії. У повісті «Листя з дерева роду» героєві судилося наново намалювати дерево свого роду, котре було заховане від очей батьків і дітей, бо такими були оптичні закони буття в тоталітарному суспільстві. Три повісті, три спроби поглянути на світ молодими очима, розгадати його одвічні таємниці.
Читати тут