Михайло КРАСИКОВ: “Хоч яким скептиком стає поет – у ньому має залишатися бодай дещиця від романтика”
Опубліковано | 14 Червня, 2021 | Прокоментуй!
У Харкові, місті, в якому українська культура здавна сусідить із російською, літератори з українського та російського культурних просторів теж незрідка перетинаються і спостерігають одне за одним — напівревниво-напівзацікавлено. У 2014 році, коли захиталися мури нашого спільного державного дому, багато дружніх зв’язків, у тому числі літературних, обірвалося, чимало мостів спалено. Однак Михайло Михайлович КРАСИКОВ (нар. 1959 р.) — не з тих, хто палить мости. Він — з тих, хто їх зводить.
Російськомовний поет, який з величезним ентузіазмом працює на культуру українську — як у широкому значенні цього слова, так і в локальному. Філолог, етнограф, фольклорист, краєзнавець, мистецтвознавець, громадський інспектор з охорони культурної спадщини Харківської області, засновник і директор Етнографічного музею «Слобожанські скарби» імені Гната Хоткевича та ґалереї «ART KhPI» (на базі Харківської політехніки, де — на катедрі українознавства, культурології та історії науки — пан Михайло професорує), голова Ради Неформального товариства друзів Зінаїди Серебрякової… Довгенький перелік, та ще й далеко не повний!
Але для мене Михайло Красиков — усе-таки насамперед дуже самобутній поет-афорист, філософ, представник отієї старої міської інтеліґенції, ліберальний гуманізм якої в наші жорсткі часи вважається ледь не застарілим. Не в моді нині ідеалізм, донкіхотство, наївна віра в людину — в ту саму людину, яку поет в одному зі своїх лапідарних верлібрів назвав «твариною, яка годується спогадами». Але, їй-право, якщо якогось дня таких донкіхотів забракне — світ перетвориться на вкрай незатишне місце.
Читати даліПідсумки Конкурсу імені Тані Шамрай
Опубліковано | 10 Червня, 2021 | Прокоментуй!
30 травня 2021 року відбулося підбиття підсумків Конкурсу на здобуття Обласної літературної премії імені Тані Шамрай. Організаторами конкурсу є Харківська обласна організація Національної спілки письменників України та КУ «Харківський обласний центр молоді».
Лауреати Роман Коробенко й Віталій Найда познайомили слухачів зі своєю творчістю, а переможниця конкурсу Оксана Комякова презентувала книгу «У кожній людині сонце», видану як нагорода за 1 місце в Конкурсі.
Відео презентації дивіться на каналі Youtube: https://youtu.be/gsJ5VPCcWv4
Несподіванка простоти (Оксана Лозова і книжка вибраних поезій)
Опубліковано | 15 Червня, 2021 | Прокоментуй!
Оксану Лозову запам’ятали учасники зібрання, під час якого в Харкові приймали літераторів зі Львова. Перетнулися ще до карантину галицький «Книжковий дворик на колесах» і слобожанське Сковородинівське мандрування. З поезією й прозою львів’янки Оксани Лозової харківці були знайомі ще раніше. Григорій Сковорода застерігав своїм афоризмом: «З усіх утрат втрата часу найтяжча». Оксана новою книжкою і її назвою ніби заперечує: «Час не минає». Хтось згадає рядки Ліни Костенко: «не час минає, а минаєм ми… А час – це тільки відбивання такту». Що ж, поезія – це мільйони перегуків і відлунь.
Львівські видавництва «Джезва» та «Апріорі» втілили задум авторки – поєднати вірші із збірок «Просто неба», «Політ у літо». «Очі дерев», «Хто Україна твоя?» з найновішими строфами.
Тож читайте про першу презентацію новинки, передмову Ірини Мироненко і добірку віршів Оксани Лозової.
Дмитро ЩЕРБАНЬ: Ловитва невловимого
Опубліковано | 1 Червня, 2021 | Прокоментуй!
У видавництві “Майдан” побачила світ книга Дмитра Щербаня.
Завантажити можна тут:
Ловитва невловимого (Філософічні роздуми прокуро-
ра. Із філософською усмішкою і не без моралі) / Дмитро
Щербань; передм. Г. Тарасюк. Х.: Майдан, 2021. 386 с.Завантажити
У передмові Галина Тарасюк написала:
Дорогий читачу!
Якщо у бурхливому морі друкованих видань ви безнадійно
шукаєте цікавий захопливий філософсько-історично-детек-
тивний твір або аналітичну інформацію про свій час і світ,
раніше заховану від вас за сімома замками… Якщо ви шукаєте
сповідь свого сучасника про себе в контексті епохи і України,
якому довелося часто вибирати між Богом і дияволом, між ма-
теріальним раєм і душевним пеклом… Якщо ви шукаєте роман
про потаємні людські пристрасті, якими вимощена дорога до
слави, влади й багатства… Якщо ви шукаєте антологію чес-
нот і мудрих порад від великих безсмертних, на яких трима-
ється світобудова… Якщо ви шукаєте книгу, з якою можна, як
з вірним другом, посперечатися на різні, життєво-важливі для
вас теми чи просто погомоніти у злагоді й наодинці із самим
собою… Якщо ви шукали просто інтелектуальний текст як
тест для підвищення рівня свого IQ і, відповідно, самоповаги…
Якщо ви шукаєте написану спеціально для вас, вам адресовану
Книгу про Вас — ви її, нарешті, знайшли.
Сам автор називає її «Філософічні роздуми прокурора. Із фі-
лософською усмішкою і не без моралі». Хоча книгу можна назва-
ти і філософським діалогом із власним аlter-ego, і диспутом із
філософами минулого, і «моральним листуванням» із невидимим
читачем чи самим собою — собі невідомим.
Книга колишнього досвідченого слідчого і суворого прокурора
Дмитра Щербаня — многогранна і багатотемна настільки, що
навіть важко визначити її жанр… І це теж інтригує, спокушає
її прочитати навіть того, хто вже давно нічого, крім постів
і коментарів у фейсбуці не читає, навіть того, кому книжний
хліб духовний давно замінив ток-шоу в телевізорі…
Заслухаймо покази свідків
Опубліковано | 25 Квітня, 2021 | Прокоментуй!
І приймемо їх як докази. Це пропонує нам зробити відомий в країні й за її межами науковець Георгій Чорний у своїй новій книжці «Хто ми є, українці?» (Київ, «Ярославів вал», 2020).
Читати даліСергій ВАКУЛЕНКО: “На наших землях перспектива все ж таки за українцями”
Опубліковано | 1 Березня, 2021 | Прокоментуй!
У харківській філологічній спільноті досить довго тримала першість мовознавча школа моєї альма-матер — Національного університету імені Василя Каразіна. Здобутки іншого вишу — Національного педагогічного університету імені Григорія Сковороди — тривалий час оцінювалися скромніше. Але в останні двадцять — двадцять п’ять років, коли столичні мовознавці говорять про своїх харківських колег, у першу чергу лунає ім’я Сергія ВАКУЛЕНКА (нар. 1960), доцента катедри української мови Педуніверситету, дослідника і поліглота, який, сам вивчившись у каразінців, дуже багато зробив для авторитету сковородинівців.
Дослідник києво-могилянських схоластичних рукописів, знавець мовної філософії Олександра Потебні, перекладач фундаментальної англомовної праці Юрія Шевельова, засновник українсько-польського напрямку на своєму факультеті, семасіолог, історик мови і джерелознавець, а ще блискучий промовець і ентузіаст науки, голова Харківського історико-філологічного товариства, — це все про мого нинішнього співрозмовника.
Сергій Валентинович ласкаво погодився розділити один зі своїх вечорів із Харківським Українським клубом «Апостроф» і за лаштунками розповів про…
Читати даліХарків-61002, вул. Чернишевська, 59; (057)700-40-58; електронна адреса: kharkiv.nspu@gmail.com
Підтримка сайту: Андрій Пеляк