Крила ластівки
Опубліковано | квітня 23, 2018 | Прокоментуй!
23-го квітня виповнюється 85 років з дня народження нашої незабутньої поетеси, перекладачки, дослідниці слова Майї Львович. Для Харкова це знакова постать. Непростим був її життєвий шлях. Її зовнішня і внутрішня біографії досить-таки розбіжні. Народилася М. Львович у страшному 1933-му році в Одесі, під час війни була в евакуації в Казахстані, де вперше близько зіткнулася з українською мовою, полюбила її як рідну. З евакуації повернулася до Харкова, у кінці 40-х років почала писати вірші українською мовою. Читати далі
Зустріч із Ігорем Гургулою
Опубліковано | квітня 18, 2018 | Прокоментуй!
Бібліотека – територія вічності. Яка “Колонна” її підтримує (радіопрезентація Ігоря Лосієвського – науковця і поета)
Опубліковано | квітня 20, 2018 | Прокоментуй!
100 років тому у Харкові створили перше професійне об’єднання бібліотечних працівників міста. Ігор Лосієвський очолює відділ документознавства, колекцій рідкісних видань і рукописів Харківської державної наукової бібліотеки імені Короленка, професор Харківської академії культури. Чи відкритий доступ до особових фондів діячів науки і культури і чиїм збереженим архівом він особливо пишається?
Влаштуємо також презентацію його збірки віршів “Колонна”. У ній асоціативно сусідують Харків і Крим, давньогрецька колона з мармуру і жива колона, що виходить з оточення на сході України.
Про бібліотечну науку і поезію, написану російською мовою про Україну — далі в нашій розмові. Читати далі
Оповідання Олександри Ковальової перемогло в Міжнародному конкурсі
Опубліковано | квітня 18, 2018 | Прокоментуй!
Олександра Ковальова (Олеся Шепітько) із оповіданням “Мить вічності” перемогла в номінації «Документалістика» Конкурсу документального оповідання “Бути людиною”-2018.
Щиро вітаємо Олександру Прокопівну!
Оповідання можна читати тут
Ось детальніша інформація про конкурс: Читати далі
Юлія Ткачова: книга поезій “ЗА СКЛОМ”
Опубліковано | квітня 27, 2018 | Прокоментуй!
Книга молодої харківської поетеси “За склом” (читати)
Оповідання “Мить вічності” Олесі Шепітько
Опубліковано | квітня 18, 2018 | Прокоментуй!
Вона тихо зайшла до кімнати і важко опустилася на стілець. Хіба я забула зачинити вхідні двері? Мабуть, забула. Наша комуналка на розі Мироносицької та Петровського для всієї української громади Харкова – прохідний двір. Початок 90-х, сподівання та розчарування. Інна важко дихає і мовчить. Завжди говірка і привітна, вона має розгублений вигляд і не знаходить слів.
– Він знову написав.
– Хто?
– Ріхард. Я прийшла за порадою. Сама я не можу ні на що зважитися, я так відвикла від позитивних емоцій, від щирості… А це триває вже більше тижня. Кожного дня два-три листи. Довгі, відверті. Хіба таке можливо? Як він взагалі мене знайшов? Ми вже такі немолоді люди. Піввіку минуло. Усе спливло, усе змив потік часу. Важкий потік…
Я перечитую листи, вони нагадують мені триб життя німецьких романтиків: високий політ душі, вир, з якого постає пісня серця, щирість, яка не відає ні рангів, ні меж. Читати далі
Харків-61002, вул. Чернишевська, 59; (057)700-40-58; електронна адреса: kharkiv.nspu@gmail.com
Підтримка сайту: Андрій Пеляк