Ушанування пам’яті відомого харківського письменника Дмитра Панцира в 148-й міській школі вилилось у справжнє літературне свято. Велика актова зала була заповнена школярами. Тут постать майстра слова досить відома. За життя автора було видано понад двадцять книжок, про що красномовно засвідчувала книжкова виставка в школі.
Про життя і творчість Дмитра Панцира розповів його побратим – прозаїк Віктор Полянецький. Письменик родом із невеличкого буковинського села Кам’янка, де пройшло його дитинство. Дописував до районних газет, мріяв про фах журналіста, а вступив до Харківського юридичного інституту, і понад тридцять років пропрацював в органах внутрішніх справ, за що отримав звання Заслуженого юриста України. Знаходив час для творчого натхнення. Вийшли із друку книжки «Конвой вылетает завтра», «Зустрічі далекі і близькі»… Визнання прийшло до митця, коли він перейшов на творчу роботу. Став лауреатом багатьох літературних премій.
Теплою розповіддю про батька поділилася зі школярами донька письменника – підполковник міліції Інга Панцир. На роботі та житті Дмитро Тодорович був досить скромною, чесною та справедливою людиною. Цікаві факти із біографії особливо сприймалися учнівською аудиторією.
Долучався до розмови й відомий харківський поет, пісняр та прозаїк Віктор Кириченко. Прозвучали його пісні, які дуже любив Дмитро Панцир.
Окрасою літературного свята стали виступи бандуристок Марії Медко та Насті Жарової. Керівник – М. А. Ляшенко.
Марія Лялюк