Харків – місто юності Олеся Гончара. Тут у передвоєнні роки він навчався в технікумі журналістики, працював в обласній молодіжній газеті, вступив до університету і звідси ж пішов добровольцем боронити країну в складі студентського батальйону. Вже відомим письменником він не воднораз приїздив у місто свої юності, не забував про alma mater й обов’язково заходив до незабутнього навчального закладу. Нині ж він навічно прописався на рідному філологічному факультеті в аудиторії 2-41, яка віднині носитиме ім’я видатного прозаїка, класика української літератури. Саме з цієї нагоди тут, 29 березня, зібралися студенти й викладачі, випускники і філологи інших вузів, представники громадськості міста.
Про харківський період у житті Олеся Гончара, його студентські літа говорив у вступному слові декан факультету професор Юрій Безхутрий, а ректор Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна професор, академік НАН України В.С.Бакіров спинився на уславленні видатних особистостей, навчання яких пов’язано з одним із найстаріших навчальних закладів країни.
Про роботу над портретом Олеся Терентійовича, який прикрасив іменну аудиторію, розповів голова Харківської обласної організації НСХУ, народний художник України, Шевченківський лауреат В.І.Ковтун. Розмову про Олеся Гончара цікаво продовжили секретар НСПУ, голова Харківської письменницької організації А.П.Стожук, професор ХНУ, поет В.С.Калашник та інші.
В’ячеслав Романовський