• Головна
    • Статут
  • Товариство
  • Творчість
    • Поезія
    • Проза
    • Драматургія
    • Критика та есеїстика
    • Переклади
    • Зав’язь
  • Літпроцес
    • Журнал “Харків. Lit”
    • ЛітReview
    • “Кальміюс”
      • Кальміюс-2018
      • Кальміюс-2017
      • Кальміюс-2016
  • Історія
    • Літературний Харків
    • Постаті
    • Очима культури
  • Наші партнери та друзі
← Віктор БОЙКО. ПРО  ЗБІРКУ  «У РОЗЧАХНУТОМУ СВІТІ»  ВАЛЕНТИНИ  ОВОД
Олександра Ковальова. Сонце в жалобі (рецензія на книжку Віктора Пінченка «Облученная муза», Харків, «Майдан», 2016) →

Творча зустріч із Олександрою Ковальовою

Опубліковано в 17 Тра, 2016 Прокоментуй! 1 324 переглядів

IMG_0331

14 травня в Будинку вчителя відбулася творча зустріч із харківською поетесою, прозаїком, перекладачем, педагогом Олександрою Ковальовою.

IMG_0310Координатор заходу О. Тараненко розказала про визначальність постаті колеги в харківській літературі, її талант письменника й талант Людини, котрі вкупі дають приклад високого існування душі.

Камерна атмосфера заходу сприяла кращому відчуттю слова – а воно звучало виважене й філігранне, мудре та шляхетне.

О. Ковальова читала твори, знайомлячи присутніх зі своєю лірикою, перекладами з німецької (слід сказати, що діапазон авторів для перекладів дійсно вражає – від барокових до сучасних) та повістями. IMG_0316Нещодавно письменниця завершила роботу над іще одним великим прозовим твором, котрий де в чому можна вважати квінтесенцією мотивів усіх попередніх повістей, актуалізацією найважливіших для авторки ідей – історичної пам’яті, людяності, вміння бачити велике в крихітному й невибагливому, стишення як можливості почути голос часу, вічності, Бога.

Господнє око вихопило нас,

Зібрало у краплині бурштиновій

Цієї миті…

IMG_0334Прикметно, що аудиторію складала творча молодь – юні письменники та студенти-філологи. Точилася жива розмова про літературу, про минуле, оптимістичні та болючі моменти сьогодення, адже, як говорить О. Ковальова, «Письменник – це передусім невситиме зацікавлення світом».

 

***

Осінь завжди очей шукає,

Щоб раділи їй, щоб хвалили.

Мов дитина мала, довірливо

Викладає скарби небачені:

Жолудь, яблуко і горіх.

 

* * *

Птах розпрямляє крила.

Тріпоче блакитний стяг.

Птаху за свою віру

Не жаль ні крил, ні життя.

Неба високе знамено.

На обрії – птах і я,

Тримаємо, доки не вмерла

Віра, його і моя.

А в кого віри замало,

Стоїть унизу і жде.

Береться з країв туманом

Хисткий і непевний день.

Простору й часу – безмір!

Кого не охопить страх?

Та весело твердь небесну

Тримаємо – я і птах.

 

* * *

В слові, сказаному влітку,

Наливаються жита.

Навесні промовиш слово,—

Лист на гілці вироста.

Бо нічого на цім світі

Не буває просто так.

Бо від слів холодних може

На льоту замерзнуть птах.

А коли надійде осінь,

Налаштуйся на жнива.

Підбери тумани й роси,

Й тінь, що небом проплива.

А вже золота і воску

Осені не позичать.

Тут на кожному листочку

Кругла вощана печать.

Не зривай її, не квапся.

Прочитаєш, буде час

Цінувать не тільки радість,

Але й смуток, і печаль.

 

БЕРЕЗОВИЙ СУМ

Знову відступиться в місячну ніч

Гілка берези і заніміє.

Я тут не перша людська душа,

Що не спроможеться на розуміння.

Сумно не гілочці, сумно мені.

В ґратах грудей цьому суму так тісно.

Щось відірвалось і впало в цю ніч,

Щось закодоване в білім тремтінні.

Біле послання випало з рук.

Я тут не перша стою впорожні.

Зрештою можна вважати за гру

Тіней усе це. Міраж уві сні.

Зрештою навіть і зовсім розумним

Часом буває марудно і сумно…

 

* * *

Це я за коником біжу,

зеленим коником у житі.

А ким життя моє прожито, –

не відаю. Не бережу

ніяких спогадів, бо я

стою й від щастя завмираю.

Бо коник зупинивсь і грає.

А в грі його любов моя.

Мій день, блакитний і високий,

весь різноцвіт і різнопах.

Я піший і безкрилий птах.

Мені й літати буде сором,

як коник скінчить свою гру

й безжурно далі пострибає.

Тоді і справді я помру,

бо більш ніде мене немає…

 

***

Ця відверта декоративність:

Гілка хмелю, блідо-зелена,

Горобини багряне тло.

Літа — як не було!

Віддаляється щось від мене

І лягає під скло.

 

І вже хочеться —

Хай би дощ пройшов,

Фарби змішав

І розмив лінії.

Так же, як і слід

Моїх підошов

На червоній і білій глині.

 

Стежка по кручі стікає вниз

Знехотя так, знічев’я,

Час усе це візьме під скло,

Під печать свою сургучеву.

Вдарить крем’яхами хвилин

І розіпне твою тривогу,

Мов чогось тобі не дали

У далеку й важку дорогу.

 

Шовк багряний

І жовта заполоч.

Як тут мало

Тепла і затишку!

Пізня осінь оголить стигми.

Це і є розплата за стиль,

За відверту декоративність.

 

Святий Юрій

На Юрія — трави в росі.

Сам Юрій поволі в’їжджає у май

На білім коні, у білім плащі.

В руках у нього зброї нема.

Тільки прутик вербовий.

Кінь затих, а вершник, немов заснув.

Не поспішає, збудивши весну,

Виганяти худобу, небесну й земну,

Він довершив війну, страшну, затяжну,

Він поборов ворогів, таких підступних і підлих,

А тепер, куди він не піде,

Куди не поїде на коні своїм білім,

Котяться вівці небом і долом — скільки видно.

Горнуться вруна ярі — вітрові ув обійми.

Пастушки виглядають із-поза обрію,

Головки губляться поміж квітів.

Святий Юрій їх помічає, він знає:

То людські діти.

Це їм випасати його отари,

Це їм довершувать його війни.

Святий Юрій переїде яром, на греблі стане

І пошле їм благословіння.

 Матеріал підготували С. Ринкевич та А. Тимченко

Ковальова , Світлана Ринкевич , Тараненко , Тимченко

Залишити коментар

Натисніть сюди, щоби скасувати відповідь.

Ви повинні увійти, щоб залишити коментар.

  • Анонси
  • Події
  • Новинки
  • Рецензії
  • Інтерв'ю

Недавні записи

  • Щастя й шану обережно неси
  • Сергій ВАКУЛЕНКО: “На наших землях перспектива все ж таки за українцями”
  • МІСТЕРІЯ ЗАГАДКИ: рецензія на книгу Юлії Ткачової “Єднання”
  • “ЄДНАННЯ”: нова книга поезій Юлії ТКАЧОВОЇ
  • Відійшла у вічність Лідія Доценко
  • Допомогти Олександрові БОБОШКУ
  • ТРИМАЙТЕ СКИБКУ КАВУНА! (історії радіолюдей Харкова)

Позначки

1920-ті роки Marko Robert Stech «Майдан» І. Мироненко Ірина Мироненко Антоніна Тимченко Бобошко Боровий Брюґґен В. Бойко Василь Мисик Віктор Бойко Віталій Квітка Йогансен-фест Кириченко Ковальова Леонід Ушкалов Літературний музей Марко Роберт Стех Мельників Михайлин Михайло Красиков О. Ковальова О. Тараненко Олександра Ковальова Очима культури Перерва Петро Джерелянський Романовський Сергій Шелковий Сковорода Стожук Супруненко Тома Хворост Шелковий еміґраційна література малярство музика поезія поезія національного опору розстріляне відродження сталінізм українська культура українська література
© Усі права застережено
Харків-61002, вул. Чернишевська, 59; (057)700-40-58; електронна адреса: kharkiv.nspu@gmail.com
2012 Сайт Харківської обласної організації Національної спілки письменників України
Підтримка сайту: Андрій Пеляк