Міхаель Целлер: “КАШТАНИ ХАРКОВА. Мозаїка міста”

Міхаель Целлер — автор багатьох романів та поетичних
збірок, нагороджений чисельними німецькими літературними
преміями, добре відомий в Україні, зокрема, в Харкові, з кот-
рим його з 1994-го року пов’язують тісні літературні зв’язки.
У вересні 2019-го року письменник був осіннім літературним
резидентом нашого міста. У новій книзі він зібрав свої вражен-
ня від Харкова та харків’ян.

Книга вийшла в перекладі Олександри Ковальової. Завантажити новинку можна тут:

А ось що пише в передмові до книги Андрій Курков:

Міхаель Целлер у Харкові не новачок. З 1990-х він сюди приїжджав кілька разів і завжди з цікавістю стежив за змінами в місті і в Україні, намацував, відслідковував нове, пострадянське життя, його ритми і смисли, а також збирав «німецько-харківські історії» — історії німецьких солдатів часів Другої світової війни, загиблих і тих, що вижили, що знайшли тут і свою смерть, і свій полон, і свою любов.

Правда, можна сказати, що ці історії шукали саме Міхаеля
Целлера, тому що іншому письменникові вони б не довірили себе переказувати. Міхаель Целлер — поет з неймовірним, зазвичай властивим прозаїкам даром уваги до невидимого. Це «невидиме» залишається невидимим для нас тільки, доки Міхаель Целлер його
не опише. Це дух міста Харкова, це дивна взаємодія і взаємозалежність міста і його мешканців. Харків і його околиці зіграли свою драматичну роль і в історії родини автора. У старих документах батька Міхаель знайшов похоронку на батькового
брата — Германа Целлера, а також листи побратимів, що описують його загибель. Він загинув під Роганню під час боїв за Харків.
Переказувати книгу в передмові — заняття невдячне і навіть злочинне. Я цього робити не буду.
Скажу тільки, що недарма автор прожив у Харкові місяць, прожив інтенсивно і з величезною цікавістю до міста і його мешканців. Усе, що здивувало, вразило і змусило шукати відповіді на питання, які ви-
никали на кожному його кроці, — усе це ви зна йдете в цій книзі. Ви знайдете в ній і себе, побаченого або побачену очима уважного стороннього. Міхаель не старався бути політично-коректним, не ставив собі за мету сподобатись читачеві. Він максимально від-
вертий, і якщо ми, українці і мешканці Харкова, його чимось дивуємо, він про це пише. Адже перш за все він писав «Каштани Харкова» не для нас, не для українських читачів. Перш за все він писав цю книгу для себе і для європейського читача. І тим цікавіша вона
для нас!

Андрій Курков
Київ