Презентація книжки Юдді Кріснанді в Харківській спілці письменників

Відбулася презентація книжки лірики Юдді Кріснанді. Поезія Юдді Кріснанді – це картина, яка фіксує атмосферу реального життя в Україні, яку він спостерігає під час своєї каденції в якості посла Індонезії в Україні в період з квітня 2017 р. по березень 2021 р. Перебуваючи в Україні, він побував майже у всіх її регіонах і не просто спостерігав за природою та життям українського народу, а і бачив його зсередини.

Різні події відбуваються на наших очах щодня. Людей часто затягує в їх вирій і через це вони не встигають осмислювати того, що стається. Не кожен має вміння вбачати та сприймати нюанси реалій життя, красу природних явищ України і висловлювати їх барвистими словами з особливим значенням, почуттям, тоном та повідомленням, робити схожим на живу картину.

Завдяки своєму внутрішньому баченню, Юдді Кріснанді описав панорамний вид на життя та природну атмосферу в Україні таким чином, що зима, описана в його віршах стає «типовою українською зимою», яка зберігає таємницю краси, повну змісту та туги як природного явища, яке він не бачить, живучи на батьківщині («Зима скоро», «Перший сніг третього року» та «Зима не хоче приходити», «Сніг, за яким сумую»). Так само і з явищем літа, яке є звичним на його батьківщині впродовж всього року, стає феноменом особливої української краси, яка приховує таємницю, коли Юдді Кріснанді змальовує унікальну природу України.

Діти, які бігають, батьки, які чекають на своїх дітей, веселі дівчата в столиці і похмурі, які чекають свого майбутнього в місті Миколаєві, політика, що руйнується і розбудовується, війна на сході, атмосфера міст Вінниці та Харкова, поїздки до Одеси, поїзд на блошині ринки (секонд-хенди) – це обриси повсякденного життя в Україні. Але для Юдді Кріснанді вони стають об’єктами спостережень, які зберігають таємниці історичного життя, які пробуджують наше бажання спостерігати за “іншим” життям. Поезія фіксує всі події, видимі та невидимі. Ринок, який всі знають за його суєту та атмосферу, Юдді описує так: « Це картина життєвої боротьби, яка є щирою та правдивою, яка резонує в кожній людині, що майже втратила почуття в цю бюрократичну та віртуальну епоху». Без поезії людське серце поступово стає сліпим і люди починають вести нечестивий спосіб життя.

В поезії пана посла дуже чітко спостерігається релігійний аспект, який оживляє майже всі його вірші. Він проявляється у вигляді висловлень подяки, молитов, похвал та трансцендентальних виразів захоплення Україною «Прекрасна природа – Божий дар» (вірш «Сутінки у Вінниці»), «Мої молитви завжди говорять за них» (Одна ніч у Золотих Воріт), « … Бог швидко прибирає тугу. Дар Божої любові до України (Сніг на другий рік), «Дар його краси в кожну пору року» (Кінець грудня), … Хай Бог захистить Україну … (Новий 2019 рік) та найбільш домінуючий в поезії Третій Рамадан в Україні, коли Юдді молиться не лише за свій народ, а й за добробут України,юбя де вітає третій Рамадан:

Благослови нас Бог

Прости нам наші помилки

Нехай процвітає наша нація

І нації, які ми вітаємо

Третій Рамадан

Основним змістом, що оживляє всі вірші Юдді Кріснанді, є вираз глибокої любові до України, яка стає внутрішньою силою, що відкриває очі автора і допомагає йому змальовувати різні ситуації та висловлювати їх жвавими словами, зберігаючи риму як головний елемент його поезії, щоб вона була мелодійною та заохочувала інтерес для роздумів над її значенням. Ця особливість дає право кожному віршу народитися і жити вічно.

Через свою поезію, яка є виразом його глибокої любові до України, Юдді Кріснанді як посол Республіки Індонезія в Україні вніс неоціненний вклад у двосторонні відносини між двома країнами, які дотепер здавалися лише вербальними через об’єктив офіційних дипломатичних відносин. Його книга – «Поезія любові з України» є безсмертною спадщиною, що зміцнює дружні відносини, сповнені справжньою любов’ю та прихильністю між двома країнами, Індонезією та Україною.

Юдді Кріснанді, доктор політичних наук,  професор, народився в місті Бандунг провінції Західна Ява в 1968 році, є надзвичайним і повноважним послом Республіки Індонезія в Україні, за сумісництвом Грузії та Республіки Вірменія ( квітень 2017 – 2021). Був міністром з питань бюрократичної реформи та управління Республіки Індонезія (2014 – 2016);  членом парламенту Республіки Індонезія (1998-1999; та 2004 – 2009);  радником віце-президента Республіки Індонезія (2016 – 2017).  Член експертної ради партії Голкар (2018 – дотепер). Дотепер є професором факультету соціальних та політичних наук Національного університету в Джакарті. 24 вересня 2020 року він отримав звання Почесного Професора від Житомирського національного агроекологічного університету.    Окрім написання різних статей для різних ЗМІ Індонезії він також написав та опублікував декілька книжок, серед яких: KPP HAM Bukan Pengadilan HAM; Catatan Kritis Atas Kinerja HAM Timor-Timur (1999), Reformasi TNI, Perspektif Baru Hubungan Sipil Militer di Indonesia (2005), Kesaksian Para Jenderal (2007), Beyond Parlemen (2008), Strategi Kebangsaan Satrio Piningit (2014), Dari Serpihan Menjadi Gumpalan (2015), Bertarung Dengan Waktu, Memoar Politik Yuddy Chrisnandi Memenangkan Jokowi-JK Pada Pemilu Presiden 2014 (2018) та Dari Kyiv Menulis Indonesia (2019). Автор також цікавиться літературними творами, вплив яких спостерігається у різній формі віршів. Ця книга віршів є його першою роботою.