Літературний Харків

ТАМ ЖИЛИ ПОЭТЫ…

Опубліковано | грудня 14, 2012 | 1 коментар

Там жили поэты и каждый встречал

Другого с надменной улыбкой…

А.Блок

С интересом прочитал в газете «Время» статью Т.Буряковской «Поэты нашего двора» о проекте «Харьковские дворики». Уже даже от одного этого слова «дворики», душевного, родного, сразу повеяло теплом воспоминаний. И возникла потребность тоже что-то поведать о «харьковских двориках», так сказать, внести и свою лепту в литературную историю нашего города. Читати далі

---

Червоне сонце Каєркана

Опубліковано | вересня 27, 2012 | Прокоментуй!

  

Хто не жив байдужим на цім світі –

Той і рай, і пекло розгадав.

(«Данте», 1947 р., у казематі)

 

Не дайся злобному.

І в смерті

У горло впийся – і помри…

(«Облава», 1953 р., Норильськ)

 

 І гіркота слобідських полинів, і смуток минущості життя, і мати, яка «перебира пережите очима, повними сліз», і збляклі акварелі днів – усе є в поезіях Василя Борового. А понад усім тим – червоне сонце Каєркана, яке пряжить над головою поета понад півстоліття, та все одно – він «вольності тисячолітній крик». Читати далі

---

Нарис Ростислава Мельникова про Майка Йогансена

Опубліковано | вересня 15, 2012 | 1 коментар

Постать Майка Йогансена – своєрідний символ мультиетнічного та урбаністичного середовища Харкова, що у своїй багатоманітності є невід’ємною складовою національної культури. Його життя і творчість стали уособленням вітаїстичного українського відродження 1920-х років: поет, прозаїк, драматург, кіносценарист, журналіст, редактор, перекладач, критик, мовознавець, спортсмен (футболіст, тенісист, велосипедист, більярдист, турист, мисливець і рибалка) – людина ренесансного типу, чий поступ був трагічно увірваний у сталінських застінках 1937 року. Напередодні міжнародного літературно-мистецького заходу “Йогансен-fest” пропонуємо познайомитися з нарисом Ростислава Мельникова про письменника.

ЛЮДИНА З «ХИМЕРНИМ ЙМЕННЯМ»

---

Ігор Муратов “На крилах Літани. Поезії: зі збірок, із недрукованого й призабутого”

Опубліковано | вересня 10, 2012 | 1 коментар

До книжки визначного українського поета, прозаїка, публіциста, драматурга, кіносценариста, літературного критика Ігоря Леонтійовича Муратова (1912–1973), укладеної його сином Олексієм Ігоровичем Муратовим, увійшли поезії зі збірок, що побачили світ за життя
автора, ліричні твори, що друкувалися в періодиці, а також недруковані речі. Читати далі

---

До історії нашої організації

Опубліковано | серпня 25, 2012 | Прокоментуй!

Буклет до 75-річчя НСПУ (2009 рік)

---

ЗНАЙОМИЙ І НЕЗНАЙОМИЙ МУРАТОВ

Опубліковано | серпня 20, 2012 | Прокоментуй!

 

Володимир БРЮҐҐЕН

 

ЗНАЙОМИЙ І НЕЗНАЙОМИЙ МУРАТОВ

 

До 100-річчя з дня народження

Ігоря Леонтійовича Муратова

 

В Ігоря Муратова була одна дивовижна властивість: десятки або й сотні людей (знайомства його були невичерпні) лишалися в твердому переконанні, що вони коротко й добре знають письменника. У кожного був «свій Ігор Муратов». Це й ознака багатющої натури самого поета, який умів негайно настроїтись на душевний контакт з найрізноманітнішими людьми, побачити в них цікаве й відповідно викликати цікавість до себе, це й природна невситима допитливість до людини, її світу, її турбот, це й величезна здатність до співпереживання, співрозуміння. І, звичайно, професійно вироблені, відточені пам’ять, увага, манера спілкуватись. Демократизм Ігоря Муратова був зовсім не показний, не штучний: то його природна оболонка, форма існування. Читати далі

---