Літературний Харків

ЧАС СОВІСТІ ПРИ СЛОВІ ДНЯ

Опубліковано | 28 Січня, 2013 | Прокоментуй!

ЗАПІЗНІЛИЙ ТРЕНОС

Остання прижиттєва книга Степана Сапеляка «Незів’яле листя» (Харків, 2011), за задумом самого автора, вступає в діалог із першою його збіркою «День молодого листя» (Брюссель, 1980). Вона, як здається, і визначила його життєвий і творчий шлях. Що ж, книги, як відомо, вміють творити долі людські. Адже процес цей взаємозалежний і обопільний. Написане долею і нескореною душею обертається до людей ідеалами, переконаннями, духом боротьби. У передмові Степан Сапеляк відзначає, хай і патосно, але щиро: «Бо ж життя своє порятувати може той, хто віддасть його за інших». Звісно, що висловлене більше ідеал, ніж реальність. Однак навіть задекларована готовність до жертовності в нашому зматеріалізованому світі викликає повагу. Читати далі

---

«Очима культури» № 4. Григорій Сковорода.

Опубліковано | 11 Січня, 2013 | Прокоментуй!

2011 року, як плід довголітньої дослідницької праці професора Харківського педагогічного університету Леоніда Ушкалова, в Україні нарешті появилося перше повне академічне зібрання творів одного з основних класиків нашої культури Григорія Сковороди. (Рецензія на «Літакценті»: Катерина Борисенко «Із Богом у серці й книжкою в руках».)

Читати далі

---

«Очима культури» № 3. Про поета Володимира Свідзінського.

Опубліковано | 8 Січня, 2013 | Прокоментуй!

Видання у 2004 р. київським видавництвом «Критика» двотомника зібраних творів Володимира Свідзінського, — творів майже чудом збережених дочкою поета Мирославою, а згодом зразково впорядкованих літературознавцем Елеонорою Соловей, — було нагодою для українського читача уперше пізнати справжній вимір поетичного таланту одного з найорґінальніших і наймайстерніших українських ліриків ХХ ст. Читати далі

---

ТАМ ЖИЛИ ПОЭТЫ…

Опубліковано | 14 Грудня, 2012 | 1 коментар

Там жили поэты и каждый встречал

Другого с надменной улыбкой…

А.Блок

С интересом прочитал в газете «Время» статью Т.Буряковской «Поэты нашего двора» о проекте «Харьковские дворики». Уже даже от одного этого слова «дворики», душевного, родного, сразу повеяло теплом воспоминаний. И возникла потребность тоже что-то поведать о «харьковских двориках», так сказать, внести и свою лепту в литературную историю нашего города. Читати далі

---

Червоне сонце Каєркана

Опубліковано | 27 Вересня, 2012 | Прокоментуй!

  

Хто не жив байдужим на цім світі –

Той і рай, і пекло розгадав.

(«Данте», 1947 р., у казематі)

 

Не дайся злобному.

І в смерті

У горло впийся – і помри…

(«Облава», 1953 р., Норильськ)

 

 І гіркота слобідських полинів, і смуток минущості життя, і мати, яка «перебира пережите очима, повними сліз», і збляклі акварелі днів – усе є в поезіях Василя Борового. А понад усім тим – червоне сонце Каєркана, яке пряжить над головою поета понад півстоліття, та все одно – він «вольності тисячолітній крик». Читати далі

---

Нарис Ростислава Мельникова про Майка Йогансена

Опубліковано | 15 Вересня, 2012 | 1 коментар

Постать Майка Йогансена – своєрідний символ мультиетнічного та урбаністичного середовища Харкова, що у своїй багатоманітності є невід’ємною складовою національної культури. Його життя і творчість стали уособленням вітаїстичного українського відродження 1920-х років: поет, прозаїк, драматург, кіносценарист, журналіст, редактор, перекладач, критик, мовознавець, спортсмен (футболіст, тенісист, велосипедист, більярдист, турист, мисливець і рибалка) – людина ренесансного типу, чий поступ був трагічно увірваний у сталінських застінках 1937 року. Напередодні міжнародного літературно-мистецького заходу “Йогансен-fest” пропонуємо познайомитися з нарисом Ростислава Мельникова про письменника.

ЛЮДИНА З «ХИМЕРНИМ ЙМЕННЯМ»

---