Літературний Харків

Крила ластівки

Опубліковано | 23 Квітня, 2018 | Прокоментуй!

23-го квітня виповнюється 85 років з дня народження нашої  незабутньої  поетеси, перекладачки, дослідниці слова Майї Львович. Для Харкова  це знакова постать. Непростим був її життєвий шлях. Її зовнішня і внутрішня біографії досить-таки розбіжні. Народилася М. Львович у страшному 1933-му році в Одесі, під час війни була в евакуації в Казахстані, де вперше близько зіткнулася з українською мовою, полюбила її як рідну. З евакуації повернулася до Харкова, у кінці 40-х років почала писати вірші українською мовою. Читати далі

---

Курбас у Харкові

Опубліковано | 8 Лютого, 2018 | Прокоментуй!

Таку назву має безкоштовна виставка в ЄрміловЦентрі (ХНУ імені В.Н. Каразіна, вхід з боку Держпрому), що триватиме до 25 лютого.

Лесь Курбас – режисер нового українського театру європейського масштабу, театру, який спричинив справжній фурор у Харкові. Використовуючи під час постановок кінематографічні, хореографічні, музичні, незвичайні композиційні прийоми, Курбас поглиблює саме поняття театру та розширює межі свідомості актора й глядача.

Микола Куліш читає “Народний Малахій” акторам “Березоля”, по ліву руку від колеги Лесь Курбас

Читати далі

---

25 січня вечір «Михайло Петренко і Гнат Хоткевич – романтики української культури»

Опубліковано | 23 Січня, 2018 | Прокоментуй!

25 січня 2018 року о 15.00 в Будинку письменників (вул. Чернишевська, 59) відбудеться вечір «Михайло Петренко і Гнат Хоткевич – романтики української культури»

У програмі:

1) презентація книг «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю» в перекладах мовами світу» та «Михайло Миколайович Петренко – 200 років безсмертя», що побачили світ з нагоди 200-ліття поета-романтика першої половини ХІХ століття Михайла Петренка (1817–1862) і розповідають про його життя, творчість, документальну генеалогію роду Петренків та вшанування його пам’яті в Україні;

2) презентація загальнодержавної української газети «Культура і життя», яку в січні 1913 року заснував видатний український письменник, музикант, діяч культури, уродженець Харкова Гнат Хоткевич. 12 січня 2018 виповнилося 140 років від дня його народження.

Читати далі

---

  Леонід УШКАЛОВ. ЛЕВ ТОЛСТОЙ ЯК ДЗЕРКАЛО УКРАЇНСЬКОЇ ФУТУРИСТИЧНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (за сторінками журналу «Нова ґенерація»)

Опубліковано | 14 Жовтня, 2017 | Прокоментуй!

Не підлягає ані найменшому сумніву те, що Лев Толстой справив дуже істотний вплив на українську інтелектуальну й літературну традицію кінця ХІХ – першої третини ХХ століття. Ідеться не лише про Толстого як про геніального художника слова, але й про Толстого як мислителя, оскільки думка про те, що Толстой є великим філософом, була тоді усталеною. Про це, може, найпереконливіше свідчать популярні видання творів Толстого в українських перекладах. Ось хоч би передмова до збірки творів Толстого, надрукованої у Вінніпезі 1916 року за назвою «Видінє паломника в Єрусалимі…». Вона розпочинається так: «В отсій книжочці подаємо дещо з дрібних оповідань великого російського письменника, філософа-мораліста Льва Николаєвича Толстого» [Толстой 1916, с. 3]. І далі: «Толстой збогатив світ безсмертними творами, в яких вічно стремить і дошукуєть ся тої від віків бажаної правди, яка дала би всім людям вдоволенє, яка піднесла би чоловіка на висший степень, зробила б його добрим, честним, вартісним чоловіком» [Толстой 1916, с. 3]. А ось початок передмови до книжки Толстого «Любов», що побачила світ там-таки у Вінніпезі 1918 року: «Подаємо нашим читачам розвідку великого світового мислителя про любов» [Толстой 1918, с. 2]. І далі: «Великий фільозоф Л. Толстой в отсій розвідці розбирає думки про любов. Він дає розуміти людям сей великий ідеал і навчає, якою повинна бути любов» [Толстой 1918, с. 2]. Як бачимо, Толстой постає тут у ролі великого навчителя істини, а може, навіть зачинателя нової релігії. Читати далі

---

Леонід УШКАЛОВ. СКОВОРОДА Й ДУХОБОРЦІ

Опубліковано | 27 Вересня, 2017 | Прокоментуй!

1. Історія питання

Духоборство зародилося в Україні, на Слобожанщині. Здається, вперше слобідських духоборців змалював іще російський літератор Павло Сумароков у своїй книзі «Досуги крымского судьи, или Второе путешествие в Тавриду», що вийшла 1803 року в Санкт-Петербурзі[1]. «Залишивши Білгород, – писав він, – я продовжив свій шлях до Харкова, не доїжджаючи до якого верст 30, бачив праворуч село Проходи – поселення духоборців […] На думку декого, ця єресь взяла свій початок років 60 тому в Харківській губернії, в селі Охочому, і ось що про неї розповідають. Прийшов туди один похилого віку іноземець, який назвав себе відставним унтер-офіцером і який, почавши обережно проповідувати нові правила, збирав вечорами поселян і тлумачив їм своє вчення. Упродовж певного часу він давав їм поради, допомагав, мирив суперечки, завдяки чому здобув собі довіру й любов у багатьох. На їхнє прохання він погодився залишитися жити серед них і, переходячи з дому в дім, нарешті, у них і помер. Таким чином виросла секта […] Гадають, що той проповідник був квакером, і, хоч це викликає певний сумнів, слід сказати, що духоборці мають чимало схожого у звичаях та обичаях із квакерськими, а особливо з гернгутерськими правилами» [Сумароков, с. 43–44].

         Звісно, навряд чи випадає говорити про цілковиту збіжність поглядів квакерів та духоборців. Про це свідчить хоч би ось така історія. Читати далі

---

“ПЛУЖАНИН” ІЗ ЗАТОПЛЕНОГО СЕЛА (до 110-річчя від дня народження репресованого письменника Василя НЕФЕЛІНА)

Опубліковано | 21 Травня, 2017 | Прокоментуй!

Післявеликодню поїздку   до села  Руські Тишки Харківського району згадую аж у травні.   Заморочили нас тоді  квітневі несподівані сніги.  Їхала  у район з каразінцями, виставкою “Цікава наука” освітнього “ЛандауЦентру” Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Це єдина в Україні мандрівна просвітницька виставка класичного  університету. Восени 2016 р. і навесні 2017 р.  викладачі і студенти разом із директором “ЛандауЦентру” Вікторією Кругловою (до речі, філологом за освітою) послідовно об’їжджають школи в районах Харківщини. Несподівані хімічні  реакції і телескоп, стілець із шурупами для йогів і небезпечні мікроби у вигляді м’яких іграшок — оце і є наука на дотик.

У чергову поїздку вибиралися харківським проспектом Науки. У 80-х на  цьому проспекті був гуртожиток університетського філфаку, збиралися молоді поети, існувала своя літературна студія з нещадними обговореннями написаного, простора читалка із широким балконом. На нього вночі, коли гуртожиток замикав вхідні двері,  видиралися хлопці — і місцеві мешканці, які загуляли, і гості.

Читати далі

---