Опубліковано | 28 листопадаа, 2018 | Прокоментуй!
До 240-ої річниці від дня народження
Григорія Квітки-Основ’яненка
Григорій Квітка-Основ’яненко посідає особливе місце в історії української літератури. Ще за його життя Микола Костомаров у своїй харківській праці 1842 року «Обзор сочинений, писанных на малороссийском языке» стверджував: «Поза всяким сумнівом, честь піднесення рідного слова на найвищий щабель розвитку, – смію сказати, честь створення української літератури належить письменникові, який заховався під прибраним ім’ям Основ’яненка» [Костомаров, с. 167]. Пройде ще три десятиліття, і Михайло Драгоманов у листі до Мелітона Бучинського від 25 грудня 1872 року напише із Флоренції, що Квітка-Основ’яненко, поруч із Шевченком та Гоголем, належить до трійки найвидатніших українських письменників ХІХ століття [Драгоманов 1910, с. 230]. Та, певна річ, іще поважніше місце Квітка посідає в «історії харківської культури». Про кого б із відомих слобідських діячів не заходила мова, поруч із ним одразу ж зринає Квітка. Читати далі
Опубліковано | 6 Червня, 2018 | Прокоментуй!
6 червня о 17:00 в галереї «Мистецтво Слобожанщини» Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва відбудеться лекція з циклу «Eх libris Михайла Красикова про мистецтво», тема: «По сторінках «Антология современной русской поэзии Украины» Частина 1». Лектор – етнограф, фольклорист, культуролог, мистецтвознавець, літературознавець, поет Михайло Красиков.
У 1998 р. у Харкові вийшла перша у незалежній Україні «Антология современной русской поэзии Украины», яка не тільки викликала до себе увагу численних рецензентів та шанувальників поезії, але й підштовхнула деяких поетів до створення своїх антологій. Читати далі
Опубліковано | 23 Квітня, 2018 | Прокоментуй!
23-го квітня виповнюється 85 років з дня народження нашої незабутньої поетеси, перекладачки, дослідниці слова Майї Львович. Для Харкова це знакова постать. Непростим був її життєвий шлях. Її зовнішня і внутрішня біографії досить-таки розбіжні. Народилася М. Львович у страшному 1933-му році в Одесі, під час війни була в евакуації в Казахстані, де вперше близько зіткнулася з українською мовою, полюбила її як рідну. З евакуації повернулася до Харкова, у кінці 40-х років почала писати вірші українською мовою. Читати далі
Опубліковано | 8 Лютого, 2018 | Прокоментуй!
Таку назву має безкоштовна виставка в ЄрміловЦентрі (ХНУ імені В.Н. Каразіна, вхід з боку Держпрому), що триватиме до 25 лютого.
Лесь Курбас – режисер нового українського театру європейського масштабу, театру, який спричинив справжній фурор у Харкові. Використовуючи під час постановок кінематографічні, хореографічні, музичні, незвичайні композиційні прийоми, Курбас поглиблює саме поняття театру та розширює межі свідомості актора й глядача.
Микола Куліш читає “Народний Малахій” акторам “Березоля”, по ліву руку від колеги Лесь Курбас
Опубліковано | 23 Січня, 2018 | Прокоментуй!
25 січня 2018 року о 15.00 в Будинку письменників (вул. Чернишевська, 59) відбудеться вечір «Михайло Петренко і Гнат Хоткевич – романтики української культури»
У програмі:
1) презентація книг «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю» в перекладах мовами світу» та «Михайло Миколайович Петренко – 200 років безсмертя», що побачили світ з нагоди 200-ліття поета-романтика першої половини ХІХ століття Михайла Петренка (1817–1862) і розповідають про його життя, творчість, документальну генеалогію роду Петренків та вшанування його пам’яті в Україні;
2) презентація загальнодержавної української газети «Культура і життя», яку в січні 1913 року заснував видатний український письменник, музикант, діяч культури, уродженець Харкова Гнат Хоткевич. 12 січня 2018 виповнилося 140 років від дня його народження.
Опубліковано | 14 Жовтня, 2017 | Прокоментуй!
Не підлягає ані найменшому сумніву те, що Лев Толстой справив дуже істотний вплив на українську інтелектуальну й літературну традицію кінця ХІХ – першої третини ХХ століття. Ідеться не лише про Толстого як про геніального художника слова, але й про Толстого як мислителя, оскільки думка про те, що Толстой є великим філософом, була тоді усталеною. Про це, може, найпереконливіше свідчать популярні видання творів Толстого в українських перекладах. Ось хоч би передмова до збірки творів Толстого, надрукованої у Вінніпезі 1916 року за назвою «Видінє паломника в Єрусалимі…». Вона розпочинається так: «В отсій книжочці подаємо дещо з дрібних оповідань великого російського письменника, філософа-мораліста Льва Николаєвича Толстого» [Толстой 1916, с. 3]. І далі: «Толстой збогатив світ безсмертними творами, в яких вічно стремить і дошукуєть ся тої від віків бажаної правди, яка дала би всім людям вдоволенє, яка піднесла би чоловіка на висший степень, зробила б його добрим, честним, вартісним чоловіком» [Толстой 1916, с. 3]. А ось початок передмови до книжки Толстого «Любов», що побачила світ там-таки у Вінніпезі 1918 року: «Подаємо нашим читачам розвідку великого світового мислителя про любов» [Толстой 1918, с. 2]. І далі: «Великий фільозоф Л. Толстой в отсій розвідці розбирає думки про любов. Він дає розуміти людям сей великий ідеал і навчає, якою повинна бути любов» [Толстой 1918, с. 2]. Як бачимо, Толстой постає тут у ролі великого навчителя істини, а може, навіть зачинателя нової релігії. Читати далі