Літературний Харків

«МОЯ ЄДИНА СВІТЛА ЦЯТОЧКА В ЖИТТІ»

Опубліковано | травня 27, 2016 | Прокоментуй!

          Древній художник, ілюстратор книжок для східного правителя, коштовні рукописні фоліанти супроводжував зображеннями себе і своєї коханої. Себе завжди малював червоною фарбою, а її — синьою. Ніби порівнював із стрімкістю вогню й недосяжністю неба.

Наш сучасник Олександр Шугай написав книжку про реальну пару, в житті якої були схід (Азія) і Західна Європа, Харків і Соловки, кольори страждань і короткого щастя. Хист до малювання мали і він, і вона. Він нібито розписав у степу капличку на місці падіння метеорита, вона подарувала йому автопортрет у східному вбранні, з напівзатуленою покривалом половиною обличчя — аби виразнішими здавалися темні очі. Той малюнок буде над його робочим столом до останніх днів життя. “Цвіт вишні, або Втрачене кохання Василя Мисика” (оповідь у листах і документах — з коментарями). Так повністю названо книжку, яка починається листом 1932 року. Читати далі

---

Мисик і ми

Опубліковано | квітня 6, 2016 | Прокоментуй!

Колись нашому класу треба було написати твір на вільну тему про творчість Пушкіна, ще й придумати назву для тих учнівських роздумів.  Ми вже поставили на шкільній сцені  одну з його казок. На репетиціях вчителька випробувала на мені прийом, як виховати  збайдужіння до обставин і оточення: замість дзеркала я брала в руки совок для сміття. Під регіт  інших виконавців ролей  з надією в голосі мала  перепитувати знаряддя для прибирання: “Я ль на свете всех милее?” Репетицію у домашньому завданні я не описувала, але все-таки вплинула  беззахисність дитини, змушеної відтворювати репліку-приказку на очах однокласників, радих  відчути зайвий раз, що вони — абсолютна більшість.  Тож  мій твір був із лаконічною назвою “Я і Пушкін”.  Вчителька-експериментатор навіть похвалила. Пушкін був для малої читачки не живою людиною, з якою хотілося б говорити, а  просто уособленням осені, отієї, що “унылая пора”, але й “очей очарованье”.

Промайнули десятиліття, і  щоб написати про  антологію сучасної поезії харків’ян  та весняний  вечір у письменницькому клубі,  не знаходжу кращої концентрації теми, ніж  поєднання “Мисик і ми”. Саме в такому порядку слів. Читати далі

---

Місто юності Олеся Гончара (відкриття іменної аудиторії в ХНУ ім. В. Н. Каразіна)

Опубліковано | березня 31, 2016 | Прокоментуй!

Харків – місто юності Олеся Гончара. Тут у передвоєнні роки він навчався в технікумі журналістики, працював в обласній молодіжній газеті, вступив до університету і звідси ж пішов добровольцем боронити країну в складі студентського батальйону. Вже відомим письменником він не воднораз приїздив у місто свої юності, не забував про alma mater  й обов’язково заходив до незабутнього навчального  закладу. Нині ж він навічно прописався  на рідному філологічному факультеті в аудиторії 2-41, яка віднині носитиме ім’я видатного прозаїка, класика української літератури. Читати далі

---

Меморіальна дошка Шевченківським лауреатам-харків’янам

Опубліковано | березня 29, 2016 | Прокоментуй!

         26 березня 2016 р. на будинку Харківської обласної організації Національної Спілки письменників України  (вул. Чернишевська, 59)  відкрито меморіальну дошку на вшанування трьох відомих письменників, які жили і працювали в нашому місті. Були присутні голова НСПУ Михайло Сидоржевський, літератори  Харківщини і Луганщини. Читати далі

---

Роберт Третьяков. Вечір на пошану харківського поета

Опубліковано | березня 9, 2016 | Прокоментуй!

В лютому виповнилось вісімдесят років від дня народження видатного українського поета Роберта Третьякова (1936-1996).

З цієї нагоди відбувся літературний вечір за участі харківських письменників, зокрема Анатолія Перерви, Володимира Брюггена, Анатолія Мірошніченка, Ігоря Михайлина, Володимира Калашника. Головував поет В’ячеслав Романовський.

Учасники поділились своїми спогадами про найяскравішого харківського представника “шістдесятництва”, пролунали його вірші у виконанні заслуженого артиста України Анатолія Лобанова.

Переглянути відео з вечора можна тут.

Роман Черемський

---

Згадуючи Василя Борового

Опубліковано | січня 2, 2016 | Прокоментуй!

Трохи більше року минуло, як пішов від нас Василь Боровий. Читати далі

---