Опубліковано | 29 Січня, 2019 | Прокоментуй!
30 січня 2019 р. о 15.00 у Центральній бібліотеці Новобаварського району ім. І.Франка (№ 25) відбудеться зустріч із поетом, членом Національної спілки письменників України Михайлом Красиковим. Адреса: пров. Рубановський, 2 (метро «Південний вокзал)
Опубліковано | 15 Січня, 2019 | Прокоментуй!
16 січня о 15:00 в Клубі письменників відбудеться вечір пам’яті Володимира Брюґґена.
Опубліковано | 13 Січня, 2019 | Прокоментуй!
Висока і трагічна доля
Олени Голуб-Пушкар (4.11.1958–5.01.2018)[1]
Олена Голуб-Пушкар загинула в переддень Різдва, 5 січня 2018 року. Увечері поверталася з церкви, поспішаючи в свою Малу Данилівку, щоби провести на потяг сина. Переходила в темряві окружну дорогу та була збита машиною, яка мчалася на великій швидкості, виїхавши на зустрічну смугу.
Водій поїхав з місця трагедії. Чи був він посланцем небесного розпорядника доль або просто байдужою до чужого життя людиною? Так чи інакше, сама Олена не стала б волати до відплати, вважаючи, що ця людина вже й так сама себе покарала, живучи в постійному жахові і почутті провини.
Але із-за нього Олени більше нема, вона десь за обрієм, і, мабуть, в обіймах Творця, яких вона так прагнула. Творця, який став головним героєм і адресатом її поезії – живий Бог, який виглядає з кожної квітки вишні, з кожної кульбабки на пагорбку.
Таке уявлення про світ було не завжди. Отримавши, як і усі ми, ровесники та друзі, атеїстичне виховання, студенткою раптом відкрила для себе Христа, побачивши Його на іконі Рубльова у Загорську. А потім, працюючи вчителькою у Тернополі, зустріла жінку, яка показала їй шлях до улюбленого Іісуса. Читати далі
Опубліковано | 28 Грудня, 2018 | Прокоментуй!
Говорити з Анастасією Нікуліною про “Зграю” – це справжнє задоволення. По-перше, ти сам #уЗграї, по-друге, вона запалює й надихає, по-третє, поговорити можна про що завгодно, але те що завгодно обов’язково виявиться вкрай актуальним.
Отже, ЛітРевю з Анастасією Нікуліною. Роман “Зграя”:
Опубліковано | 28 Грудня, 2018 | Прокоментуй!
Про війну і мир, про поезію і поетів без імперій, про «бордель для військових» і про культуру в непевні часи – в короткій розмові із Олегом Короташем, поетом, філософом і громадським діячем, автором понад десяти поетичних книжок (зокрема “Елегії острова Патмос”, “Поет без імперії” та найсвіжішої «Бордель для військових»).
Олег Короташ – представник покоління «дев’ятдесятників» в українській літературі. Його називають засновником метафізичної поетичної школи. Народився в 1976 році в Івано-Франківську, навчався в Кракові, живе у Києві. Автор понад десяти поетичних книжок (зокрема “Елегії острова Патмос”, “Поет без імперії” та найсвіжішої «Бордель для військових»).
Василь Герасим’юк сказав про його поезії: «Якщо сьогодні в Україні існує справді інша література, це – творчість Олега Короташа». А ще Олег – філософ, громадський діяч, командир одного з найперших добровольчих батальйонів у квітні-травні 2014 року. Під час війни був заступником командира ДУК «Правий сектор», а пізніше – очільником служби з технічного забезпечення.
Олег Короташ
Ми стільки з тобою випили, що істина не у вині.
Від революцій багато галасу; мовчання здійняло куряву.
Найуспішніші у кар’єрі поети сиділи в тюрмі,
а ми сидимо у Львові – налили водяру,
запиваємо вірші водою. Часом мовчимо сумні;
часом веселі з дівчам, що прогулює пару.
Опубліковано | 1 Грудня, 2018 | Прокоментуй!
Шановний авторе, нагадуємо, що розпочато прийом творів на розгляд редакції до альманаху "Скіфія-2018-Зима" Запрошуємо до альманаху "Скіфія-2018-Осінь" (проза, поезії, інтерв`ю, есеї) Літературно-мистецький альманах "СКІФІЯ" започатковано 2000 року. Наразі ми готуємо 28-й випуск. До альманаху запрошуються автори України та країн зарубіжжя. Більш доокладно на про цей проект сайті: https://zeitglas.io.ua/s2640399/ (натисніть курсором на виділене синім) З повагою, редакція журналу «Склянка Часу*Zeitglas». Тел. (04736)36805 zeitglas@ck.ukrtel.net Zeitglas in I-Net: www.zeitglas.io.ua