Опубліковано | 29 Травня, 2025 | Прокоментуй!
Цій книжці переднє слово потрібніше, ніж будь-якій іншій, бо коли не пояснити, яким дивним способом вона склалася, то може здатися, що в ній все напхано без ніякого ладу.
Мій співрозмовник: однокурсник, одногрупник по навчанню в Харківському юридичному інституті в 1976-1980 р.р. Гардецький Олександр Степанович. Та не скажу, що тоді мав приятелів, з яким жив душа в душу і якого знав, як себе самого. Зустрілися через 43 роки.
Читач легко одразу зрозуміє, що це про чесного слугу, коли спокійно ознайомиться з його трудовою та службовою діяльністю.
Читати тут:
Опубліковано | 19 Лютого, 2025 | Прокоментуй!
Газета «Юридичний вісник України №3 (1537),1-15 лютого 2025 року
Особистості
Читати даліОпубліковано | 15 Лютого, 2024 | Прокоментуй!
«Подільська осінь у Харкові» 2018 року познайомила наших земляків з творчістю поетів і прозаїків із Хмельниччини. Особливо здружила вона з подолянами поета і публіциста В’ячеслава Романовського. Один із гостей – поет і журналіст Михайло Цимбалюк тепер на фронті як бойовий медик.
Фото на згадку біля харківського фонтану, який приховує пам’ятник закоханим. Перший ліворуч – Михайло Цимбалюк. Перший праворуч – В’ячеслав Романовський. Осінь 2018 року. Фото надала ініціаторка зустрічі, засновниця літературно-музичного клубу «Апостроф» Лариса Вировець.
Що написалося двом поетам за роки, що промайнули?
Читати даліОпубліковано | 4 листопадаа, 2023 | Прокоментуй!
8 листопада виповнюється 70 років Анатолієві Марущакові – членові Національної спілки письменників України, який упродовж десятиліть талановито працює у нішах поезії, прози, драматургії, літератури для дітей. До найбільш репрезентативних видань Анатолія Марущака належить книжка “П’ятнадцятий камінь”, до якої увійшли поезії зі збірок “У слові і в мовчанні”, “Мандри наосліп”, “Щоденник вітру”, “86.400”. Спостереження над антологічної книжкою Анатолія Марущака подані у форматі fiction-критики, що передбачає образний, ба навіть образно-композиційний ритмостиль сприйняття й інтерпретації текстів.
Читати даліОпубліковано | 24 Вересня, 2023 | Прокоментуй!
Девайс чи книга?
Нині навряд чи можна здивувати персональним девайсом. Більше, мабуть, здивує його відсутність. Свій настільний девайс зараз є в кожної людини. Або майже в кожної. Без стаціонарного комп’ютера чи моноблока, ноутбука чи ультрабука, вочевидь, нереально уявити людину в середовищі ХХІ століття, причому зовсім не обов’язково технологічно дуже просунуту. Нерідко навіть звичайну сучасну людину, в якої – так складається нині – є свій ментально чи професійно необхідний девайс. Настільний, одне слово.
А от у мене є своя настільна книга. Ароматно білі сторінки якої я гортаю вранці, коли все, здається, лише тільки бере свій розбіг, лишень тільки-но розпочинається, або вдень, коли інерція часу набуває особливо харизматичної відчутності, або й увечері, коли у зовнішньому завершенні цьогоденних подій ледь зримо зароджуються напруга й темпоритміка завтрашнього ранку.
Хоча власний науковий бренд Леонід Ушкалов сформував передусім аналітикою життєтворчої, літературно-художньої та філософської спадщини Григорія Сковороди в контексті епох, проте репрезентовану книгу, думається, також можна зарахувати до головних у науковій творчості Леоніда Ушкалова, а, можливо, й кваліфікувати її як magnum opus ученого-літературознавця.
Настільна книга ця має промовисту, як достеменний месидж, і доволі довгу, як життєва дорога, назву. Кожну з двох частин назви проткано когнітивними і дещо енігматичними конотаціями, що, як на мене, лише підсилює, мовити б, настільний статус книги. Це – “Моя шевченківська енциклопедія: із досвіду самопізнання” знакового харківського професора Леоніда Ушкалова (1956 – 2019).
Читати даліОпубліковано | 10 Серпня, 2023 | Прокоментуй!
Наступного року українська література й художня культура відзначатимуть низку важливих дат, серед яких цілком осібно тримається одна мистецька тріада.
У вересні 2024-го відзначатиметься 160 років від дня народження письменника Михайла Коцюбинського. У січні – 100-річчя від дня народження кінорежисера Сергія Параджанова. Функцію “стикового модулю” між Коцюбинським і Параджановим виконав художній (ігровий) фільм “Тіні забутих предків”, роботу над яким було завершено в жовтні 1964-го і якому 2024-го виповниться 60 років.
Читати далі