Події

Анатолій Стожук: «Головні битви людини проходять у її серці». До ювілею письменника і видавця

Опубліковано | 18 Березня, 2025 | Прокоментуй!

18 березня 1955 року на Волині народився Анатолій Стожук. Видавництво «Майдан» у Харкові, ним створене, стало справою життя. Анатолій Петрович не влаштовував особистих ювілейних вечорів, але як дрова у камін пошкодженого нині ворожим обстрілом письменницького клубу, умів і продовжує додавати впевненості й віри у себе тим, хто потребує його підтримки навіть у здавалося б повсякденній розмові. До публікації обрано фото лютого 2014 року із соціальних мереж. Анатолій Стожук і автор художнього оформлення для багатьох книжок «Майдану» художник Володимир Носань у збуреному мітингами Харкові. Детальніше про видавця і прозаїка, очільника письменницького осередку в Харкові від 2012 року.

Рядки з передмістя і Харкова перемогли на поетичному конкурсі в Києві

Опубліковано | 17 Березня, 2025 | Прокоментуй!

17-23 березня в Україні вдруге проходить Національний тиждень читання поезії. Цьогорічна тема – “Пісня тисячі голосів” запропонована Українським інститутом книги.Тож пропонуємо прочитати добірку Ірини Мироненко, відзначену на всеукраїнському конкурсі “Поетична зима Миколи Сома”, і розповідь про сам конкурс.

Розділ: Події
Теги: Ірина Мироненко

«Так довго не живуть, а я живу». Чорнобилець Віктор Пінченко на творчому вечорі в Мерефі

Опубліковано | 19 Лютого, 2025 | Прокоментуй!

Творчий вечір літератора із Старої Водолаги Харківського району пройшов у Мереф’янській міській громаді.

Зустріч назвали за рядком його вірша «Живу і кланяюсь землі».

Детальніше читайте і слухайте тут:

«Лише поезія в біді мене хіба що втішить може». Творча зустріч поколінь у Мереф’янській бібліотеці

Наші краяни. Подкаст «Градусник». Полковник, пасічник, поет

Розділ: Події
Теги: Віктор Пінченко > Ірина Мироненко

ДОБРА НАДІЯ АНТОНІНИ ТИМЧЕНКО

Опубліковано | 19 Лютого, 2025 | Прокоментуй!

*Антоніна ТИМЧЕНКО: Мис доброї надії. – Харків: Видавець Олександр Савчук, 2024.*

«Мис доброї надії» – так зветься сьома збірка віршів Антоніни Тимченко, поетки і літературознавиці, моєї краянки, яка, як і я, на початку березня 2022-го – майже три роки тому, – рятуючись від варварських обстрілів росіянами нашого рідного Харкова, виїхала до Польщі.

«Назва не має нічого спільного з географічним поняттям», – попереджають читача вже в анотації. Тож свідомість відмітає екзотичні асоціації з Південною Африкою і констатує: далебі, на треті роковини початку повномасштабної війни добра надія – це саме те, чого українці потребують чи не найдужче.

Надія в Антоніни Тимченко міцно пов’язана з вірою. З Богом. Її героїня довіряє Богові – «Спасові добра», покладається на Нього, усвідомлює, що все в Його руках.

Він прощає усіх, Він любить усіх –

і старих, і малих, і живих-живих.

Господь – у світанку кожного дня, який усе-таки настає, попри жахіття війни. У музиці нового вірша, який зажеврів у душі, ще не оприявнений. У прагненні людей любити і прощати, йти одне одному назустріч. «Як тобі – після всього – вдається не зневірюватись?» – запитувала я Тоню в інтерв’ю вже у 2023 році, після всіх перипетій початку повномасштабної війни та евакуації. «Бог дарує свою милість усім, — відказала тоді вона. – Питання, скільки місця у твоїй душі для Бога, наскільки ти прагнеш вірити сильніше, любити відданіше, радіти щиріше».

Розділ: Критика та есеїстика, Літпроцес, Події, Рецензії
Теги: Antonina Tymchenko > Cape of Good Hope > Lucyna Khvorost > А. Тимченко > Антоніна Тимченко > Л. Хворост > Люцина Хворост > Мис доброї надії

День народження й вечір пам’яті Олександри КОВАЛЬОВОЇ

Опубліковано | 3 Грудня, 2024 | Прокоментуй!

28 листопада 2024 року в Харківській державній академії культури у змішаному форматі відбувся вечір пам’яті письменниці, перекладачки та літературознавиці Олександри Прокопівни Ковальової, авторки поетичних книг «Степові озера», «Обрії», «На два голоси» (у співавторстві з Наду Шмідт), «Осіння проща», «Ходім туди, де спить трава» (у співавторстві з Ольгою Тільною), «Незглибиме літо Батьківщини», «Квіти ностальгії»; дитячих книг «Абетка доброти», «Сонечка в ситі»; книг прози «Триблаженне дерево», «Овлур та інші повісті», «Пройти крізь сухий очерет»; перекладів з німецької творів класиків та сучасних авторів.

Подивитися відеозапис можна тут.

Розділ: Події

“Пройти крізь сухий очерет”: нова книжка прози Олександри КОВАЛЬОВОЇ

Опубліковано | 3 листопадаа, 2024 | Прокоментуй!

2 листопада до сороковин видатної харківської письменниці Олександри Прокопівни Ковальової відбулася презентація нової книжки творів (Харків, 2024, видавництво Анатолія Стожука “Майдан”). Книжка посмертна, але Олександра Ковальова продовжує освітлювати нам шлях, продовжує промовляти до сучасників – мудро, гостро, пророчо.

Юлія Соловйова, донька Олександри Ковальової, написала в мережі Фейсбук: “Сьогодні відбувся вечір пам’яті моєї мами, Олександри Ковальової. Була презентація її нової книги прози “Пройти крізь сухий очерет”. Вона так чекала на її вихід. Не дочекалася… Власне, багато чого не дочекалася. Була непоправною оптимісткою, бачила в людях лише найкраще, жила за принципом: спочатку тим, хто потребує, потім собі. Звісно, всі потребували більше, ніж вона. Тому на себе ніколи не вистачало ні часу, ні ресурсів. А скільки ще всього могло бути написано! Та вже нічого не зміниш… Дуже вдячна організаторам заходу, тим, хто сприяв виходу книги, хто прийшов, згадав про неї добрим словом”.

До затишного Літмузею завітали В`ячеслав Романовський, Віктор Полянецький, Світлана Зайцева, Ольга Різниченко, Олег Бородай, Олена Рибка, Наталка Маринчак та багато інших прихильників творчості письменниці. Модерував захід небіж Олександри Прокопівни Сергій Жадан.

Завантажити книжку можна тут