Товариство

Шелковий Сергій Костянтинович

Опубліковано | 10 Липня, 2012 | Прокоментуй!

СЕРГІЙ ШЕЛКОВИЙ

поет, прозаїк, критик

 

Шелковий Сергій Костянтинович народився 21 липня 1947 р. в м. Львові. Закінчив Харківський національний технічний університет, аспірантуру. Кандидат технічних наук, доцент.

Пише російською та українською мовами. Автор книг поезій та прози: «Всадник-май», «Три времени судьбы», «Шиповник, сто сердец дарящий», «Врата», «Во плоти», «Листы пятикнижья», «Мандри», «Вечеря», «На кордоне», «Воздушные коридоры», «Стихии», «Певчий», «Эон», «Июнь-июль», «Небесная механика», «Кровь, молоко», «Парусник», «На улице Пушкинской». Твори перекладалися українською, болгарською, грузинською, англійською, німецькою та французькою мовами.

Лауреат премій ім. Б. Слуцького, М. Ушакова та ім. Ю. Долгорукого.

Член НСПУ з 1990 р. 

---

Щербань Дмитро Іванович

Опубліковано | 13 Липня, 2016 | Прокоментуй!

ДМИТРО ЩЕРБАНЬ

прозаїк

 

 

 

 

 

 

Щербань Дмитро Іванович народився  27 жовтня 1951 року в селі Саша Теплицького району на Вінниччині.  Свою трудову біографію розпочав машиністом електровозу на шахті. Потім строкова служба в військовій частині розташованій в м. Харкові. Автокранівник на заводі «Серп і Молот», стаціонар юридичного інституту та 27 років роботи на посадах слідчого прокуратури Чугуївського району, прокурора Великобурлуцького району, прокурора відділів прокуратури Харківської області.

З 2008 року публікує свої оповідання, новели в районних, обласних та республіканських газетах, журналах. Член Національної спілки журналістів України з 2010 року.

Автор книг «З Саші, від криничок…» (Спогади й не зовсім прокурорські роздуми); «Опальний секретар» (Спогади та діалоги колишніх прокурора і першого секретаря райкому партії про закон, законність і людські долі); «З дистанції часу» (Погляд на прожите та дещо із розмов колишніх прокурора району з першим секретарем обкому партії).

            Член НСПУ з 2015 року.

 

---

ЩО ЗМІНИЛА У НАС ВІЙНА: Есей Люцини Хворост

Опубліковано | 22 Червня, 2023 | Прокоментуй!

— Що змінила у вас війна?

Про це в затишному кабінеті наукового центру у Варшаві питає нас пані професорка, ефектна пишноволоса блондинка, елегантно вбрана і, попри свої п’ятдесят із гаком, по-дівочому струнка. Вона спеціалізується на соціології та конфліктології; народжена в Криму, але понад двадцять років працює у Сполучених Штатах. Перепрошує за те, що говорить із нами російською: української свого часу опанувати так і не встигла — вся освіта і вся наука у зросійщеному Криму в 1990-і роки функціонували російською. Втім, і російська її вже трохи силувана: останні два десятки років науковиця послуговується переважно англійською, тож і тут мимоволі вставляє англійські слова: «…і ми задумали зробити investigation (1)…».

Вислухавши запитання, ми поринаємо у спогади — кожен у свої. Ми — її фокус-група: українські біженці в Польщі. Нас семеро: шість жінок і лише один чоловік, що й не дивно — чоловіків призовного віку з України не випускають. Майже всі ми — середнього віку: від тридцяти до п’ятдесяти. Лише одна жінка старша, на вигляд їй близько шістдесяти, але її присадкувата постать сповнена внутрішньої енергії, а голос звучить рішуче і владно. Вона й відповідає першою. Говорить російською.

Читати далі

---

Ювілей Олександри КОВАЛЬОВОЇ

Опубліковано | 29 листопадаа, 2023 | Прокоментуй!

28 листопада 75-річний ювілей відзначає Олександра Прокопівна Ковальова – унікальна харківська письменниця, чий талант однаково яскраво виявився в царинах і поезії, і прози, і перекладацтва.

Людина вражаючої глибини й душевної стійкості, сказати б, принципової людяності, тонкої шляхетності й величезного творчого потенціалу, Олександра Прокопівна дихає словом, особливо в цей час, коли тільки Божа ласка, молитва й просвітлені вірші дають сили на новий день.

Із роси й води, Олександро Прокопівно, світла Вам, здоров’я та Господньої опіки!

А читачам пропонуємо пригадати інтерв’ю «ПИСЬМЕННИК – ЦЕ ПЕРЕДУСІМ НЕВСИТИМЕ ЗАЦІКАВЛЕННЯ СВІТОМ», яке майже 10 років тому взяла в Олександри Прокопівни Люцина Хворост – у вимірі сьогоднішніх подій воно може здатися особливо знаковим.

Додаємо також нещодавнє відео, де Олександра Ковальова читає поезію.

---

Як далеко чути шепіт минулого? (Ганна Ткаченко: «У шепоті минулого», Харків. Майдан, 2020)

Опубліковано | 20 Березня, 2020 | Прокоментуй!

Ганна Ткаченко– відома сучасна українська письменниця, авторка історичних романів, повістей, оповідань.  Своєю першою книгою прози  (а саме, романом «Голгофа козацьких нащадків») Ганна Ткаченко заявила про своє бажання перегорнути перед очима молодших сучасників сторінки пекучої правди про минуле нашої Батьківщини. У цьому романі сконцентровано основні теми і проблеми, до яких вона неодноразово буде повертатися в наступних творах: революція, громадянська війна, колективізація,  голодомор, злочини сталінського режиму, друга світова війна, повоєнне життя і так до самого завершення ХХ століття.  Отже, можна стверджувати, що час зображення в прозі Ганни Ткаченко –  усе ХХ століття, а от часова перспектива прибирає різних форм в залежності від художнього завдання, яке ставить перед собою авторка. У романі «Голгофа козацьких нащадків» йдеться передусім про першу половину ХХ століття. Місце дії  – рідна авторці Чернігівщина, край, де вона народилася,  де сформувалася її картина світу,  усвідомлення своєї причетності до великого козацького роду.  До козацького роду причетні і герої її твору, за що вони в новому часі мають нести свій тяжкий хрест, як, наприклад головна героїня – зовсім юна дівчина Маня, батько якої Савелій Руденко, нащадок запорізьких козаків, потрапив під важкі жорна нової влади.

Читати далі

---

Якименко Олена Олександрівна

Опубліковано | 10 Липня, 2012 | Прокоментуй!

ОЛЕНА ЯКИМЕНКО

поетеса

 

Якименко Олена Олександрівна народилася 31 січня 1985 р. в смт. Безлюдівка Харківського району Харківської області. Закінчила філфак Харківського національного університету ім. В. Каразіна. Кандидат філологічних наук.

 Автор поетичних збірок «Ніч нерозгадана», «Зонтичні».

Лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов».

Член НСПУ з  2005 р. 

---