Опубліковано | 31 Березня, 2025 | Прокоментуй!

На різних освітніх сайтах, адресованих дітям та учням, на сайтах деяких шкіл, ліцеїв та окремих учителів, а також багатьох інших інтернет-ресурсах поширюються неправдиві публікації вірша «Великдень» («На столі — духмяна паска…») за підписом нібито П. Воронька. Автор цього вірша не Платон Микитович, а поет, член НСПУ, лауреат премії ім. Наталі Забіли журналу «Малятко» Володимир Верховень.
Читати даліОпубліковано | 10 Липня, 2012 | Прокоментуй!
ОЛЕНА ЧЕРНИШОВА
прозаїк, поетеса
Чернишова Олена Юріївна народилася 23 грудня 1954 р. в м. Ленінграді (Росія). Закінчила Киргизький державний медичний інститут.
Пише російською мовою. Автор книжок «Мера Вечности», «Целое», «Лабиринты света», «Сны бессонниц», «Трикнижье страницы», «Миранта», «Алмаз без изьяна», «Очарованный круг», «Город», «Время белой луны», «Та, что называла меня соло».
Член НСПУ з 2004 р.
Опубліковано | 9 Червня, 2016 | Прокоментуй!
АСЯ ШЕВЦОВА
поетеса
Ася Шевцова – випускниця літературної студії «Зав’язь», авторка поетичної збірки «Небесный рок-н-ролл». Отримала вищу освіту за трьома спеціальностями: фізіологія, англійська філологія, медіа-комунікації (останнє цінує найбільше), і все заради того, щоб зараз працювати у сфері ІТ.
Учасниця багатьох літературних семінарів і фестивалів, серед яких: «Свечный Ант-Р-Акт», м. Херсон, 2014 рік; Обласний літературний семінар «Молода Слобожанщина», м. Харків (у 2015 році посіла 2 місце в номінації «Російська поезія», у 2016 виступила опонентом у секції «Російська поезія»); Обласний літературний конкурс імені О.С. Масельського на кращий літературний твір, м. Харків, 2015 рік (1 місце); Міжнародний літературно-музичний фестиваль «Одна Маленька Свічка», м. Київ, 2015 рік (1 місце).
Опубліковано | 10 Липня, 2012 | Прокоментуй!
СЕРГІЙ ШЕЛКОВИЙ
поет, прозаїк, критик
Шелковий Сергій Костянтинович народився 21 липня 1947 р. в м. Львові. Закінчив Харківський національний технічний університет, аспірантуру. Кандидат технічних наук, доцент.
Пише російською та українською мовами. Автор книг поезій та прози: «Всадник-май», «Три времени судьбы», «Шиповник, сто сердец дарящий», «Врата», «Во плоти», «Листы пятикнижья», «Мандри», «Вечеря», «На кордоне», «Воздушные коридоры», «Стихии», «Певчий», «Эон», «Июнь-июль», «Небесная механика», «Кровь, молоко», «Парусник», «На улице Пушкинской». Твори перекладалися українською, болгарською, грузинською, англійською, німецькою та французькою мовами.
Лауреат премій ім. Б. Слуцького, М. Ушакова та ім. Ю. Долгорукого.
Член НСПУ з 1990 р.
Опубліковано | 13 Липня, 2016 | Прокоментуй!
ДМИТРО ЩЕРБАНЬ
прозаїк
Щербань Дмитро Іванович народився 27 жовтня 1951 року в селі Саша Теплицького району на Вінниччині. Свою трудову біографію розпочав машиністом електровозу на шахті. Потім строкова служба в військовій частині розташованій в м. Харкові. Автокранівник на заводі «Серп і Молот», стаціонар юридичного інституту та 27 років роботи на посадах слідчого прокуратури Чугуївського району, прокурора Великобурлуцького району, прокурора відділів прокуратури Харківської області.
З 2008 року публікує свої оповідання, новели в районних, обласних та республіканських газетах, журналах. Член Національної спілки журналістів України з 2010 року.
Автор книг «З Саші, від криничок…» (Спогади й не зовсім прокурорські роздуми); «Опальний секретар» (Спогади та діалоги колишніх прокурора і першого секретаря райкому партії про закон, законність і людські долі); «З дистанції часу» (Погляд на прожите та дещо із розмов колишніх прокурора району з першим секретарем обкому партії).
Член НСПУ з 2015 року.
Опубліковано | 22 Червня, 2023 | Прокоментуй!
— Що змінила у вас війна?
Про це в затишному кабінеті наукового центру у Варшаві питає нас пані професорка, ефектна пишноволоса блондинка, елегантно вбрана і, попри свої п’ятдесят із гаком, по-дівочому струнка. Вона спеціалізується на соціології та конфліктології; народжена в Криму, але понад двадцять років працює у Сполучених Штатах. Перепрошує за те, що говорить із нами російською: української свого часу опанувати так і не встигла — вся освіта і вся наука у зросійщеному Криму в 1990-і роки функціонували російською. Втім, і російська її вже трохи силувана: останні два десятки років науковиця послуговується переважно англійською, тож і тут мимоволі вставляє англійські слова: «…і ми задумали зробити investigation (1)…».
Вислухавши запитання, ми поринаємо у спогади — кожен у свої. Ми — її фокус-група: українські біженці в Польщі. Нас семеро: шість жінок і лише один чоловік, що й не дивно — чоловіків призовного віку з України не випускають. Майже всі ми — середнього віку: від тридцяти до п’ятдесяти. Лише одна жінка старша, на вигляд їй близько шістдесяти, але її присадкувата постать сповнена внутрішньої енергії, а голос звучить рішуче і владно. Вона й відповідає першою. Говорить російською.
Читати далі