Критика та есеїстика

Хто стерегтиме покинутий рай ?

Опубліковано | 3 Вересня, 2012 | Прокоментуй!

 Володимир  ВАКУЛЕНКО

                                      Хто стерегтиме покинутий рай ?

                                                  

Його треба зберегти для тих, що прийдуть після нас. Вони мають бути достойнішими, чеснішими, далекогляднішими. Не будуть ловитися на блискучий ринковий гачок ліберальної демократії. Не дадуть ворогу роду людського закривати видавництва й книгарні. Не будуть канонізувати в своїх творах ні компартію, ні спонсора чи грантодавця, а лише читача, для якого життя без поетичної книжки неможливе, як без окрайця хліба, що його щодня дає Бог. Читати далі

---

До питання про мову

Опубліковано | 31 Серпня, 2012 | Прокоментуй!

 

 

Віктор БОЙКО

До питання про мову

 

Слухаючи брутальні дискусії та спостерігаючи використання бандитських прийомів стосовно просування новітнього закону про мови, мимоволі, шукаючи своїх однодумців,  розкриваєш книгу знаного слобожанського історика Д. І. Багалія. Читати далі

---

«ТЕАТР НА РОЗДОРІЖЖІ»

Опубліковано | 29 Серпня, 2012 | Прокоментуй!

Якщо  говорити  про сучасний український театр, то він існує і розвивається. Але цей процес, як і політико-економічна домінанта, “різновекторний”. Щось схоже відбувається зараз на провідних біржах світу – процеси формуються “різнонаправлено”. Щодо економіки і політики зрозуміло – світова криза, переоцінка цінностей, зміна геополітичних напрямів і, нарешті,як підсумок, формування нової геополітичної моделі всепланетного розитку. Як долучається до цього всього українська держава ми відчуваємо усіма фібрами наших сколошканих душ і глибокими зморшками порожніх гаманців та безвихіддю заморожених депозитів. Читати далі

---

ЗНАЙОМИЙ І НЕЗНАЙОМИЙ МУРАТОВ

Опубліковано | 20 Серпня, 2012 | Прокоментуй!

 

Володимир БРЮҐҐЕН

 

ЗНАЙОМИЙ І НЕЗНАЙОМИЙ МУРАТОВ

 

До 100-річчя з дня народження

Ігоря Леонтійовича Муратова

 

В Ігоря Муратова була одна дивовижна властивість: десятки або й сотні людей (знайомства його були невичерпні) лишалися в твердому переконанні, що вони коротко й добре знають письменника. У кожного був «свій Ігор Муратов». Це й ознака багатющої натури самого поета, який умів негайно настроїтись на душевний контакт з найрізноманітнішими людьми, побачити в них цікаве й відповідно викликати цікавість до себе, це й природна невситима допитливість до людини, її світу, її турбот, це й величезна здатність до співпереживання, співрозуміння. І, звичайно, професійно вироблені, відточені пам’ять, увага, манера спілкуватись. Демократизм Ігоря Муратова був зовсім не показний, не штучний: то його природна оболонка, форма існування. Читати далі

---