Опубліковано | 30 Вересня, 2012 | Прокоментуй!
Як сталося, що син сонячної Полтавщини став основоположником великої російської літератури, вивів її на обшири світової слави? Складна і драматична історія Гетьманщини, Малоросії, України і Московії-Росії є першопричиною цього феномену. Амбітна і жорстока імперія всотувала у своє великодержавне єство цілі народи і народності, а в чавунно-прекрасний Петербург злітались як метелики на світло примарної лампи десятки і сотні непересічних талантів, що презентували собою, по суті, цілі країни. Саме там і опинився “чудний” і дивовижний Гоголь, талант якого уже був наполовину сформований Україною, кибинськими “Афінами” Трощинського, Ніжинським ліцеєм. Читати далі
Опубліковано | 27 Вересня, 2012 | Прокоментуй!
Хто не жив байдужим на цім світі –
Той і рай, і пекло розгадав.
(«Данте», 1947 р., у казематі)
Не дайся злобному.
І в смерті
У горло впийся – і помри…
(«Облава», 1953 р., Норильськ)
І гіркота слобідських полинів, і смуток минущості життя, і мати, яка «перебира пережите очима, повними сліз», і збляклі акварелі днів – усе є в поезіях Василя Борового. А понад усім тим – червоне сонце Каєркана, яке пряжить над головою поета понад півстоліття, та все одно – він «вольності тисячолітній крик». Читати далі
Опубліковано | 20 Вересня, 2012 | Прокоментуй!
Як в нації вождя нема,
Тоді вожді її — поети…
Євген Маланюк
Неквапливе спілкування з мудрим співрозмовником, щира бесіда, до якої подумки повертаєшся знов і знов… Подібне враження залишає по собі ця ошатна, з неабияким смаком видана книжка (Вірний М. Портрет поета. / Переднє слово А.Криловця. — Харків: Майдан, 2011. — 234 с., іл.). Автор, Микола Вірний, перебуває нібито дещо осторонь, даруючи нам можливість самим почути «роздуми вголос» великого українського письменника — Василя Барки.
Опубліковано | 15 Вересня, 2012 | 1 коментар
Постать Майка Йогансена – своєрідний символ мультиетнічного та урбаністичного середовища Харкова, що у своїй багатоманітності є невід’ємною складовою національної культури. Його життя і творчість стали уособленням вітаїстичного українського відродження 1920-х років: поет, прозаїк, драматург, кіносценарист, журналіст, редактор, перекладач, критик, мовознавець, спортсмен (футболіст, тенісист, велосипедист, більярдист, турист, мисливець і рибалка) – людина ренесансного типу, чий поступ був трагічно увірваний у сталінських застінках 1937 року. Напередодні міжнародного літературно-мистецького заходу “Йогансен-fest” пропонуємо познайомитися з нарисом Ростислава Мельникова про письменника.
Опубліковано | 3 Вересня, 2012 | Прокоментуй!
Хто стерегтиме покинутий рай ?
Його треба зберегти для тих, що прийдуть після нас. Вони мають бути достойнішими, чеснішими, далекогляднішими. Не будуть ловитися на блискучий ринковий гачок ліберальної демократії. Не дадуть ворогу роду людського закривати видавництва й книгарні. Не будуть канонізувати в своїх творах ні компартію, ні спонсора чи грантодавця, а лише читача, для якого життя без поетичної книжки неможливе, як без окрайця хліба, що його щодня дає Бог. Читати далі
Опубліковано | 31 Серпня, 2012 | Прокоментуй!
До питання про мову
Слухаючи брутальні дискусії та спостерігаючи використання бандитських прийомів стосовно просування новітнього закону про мови, мимоволі, шукаючи своїх однодумців, розкриваєш книгу знаного слобожанського історика Д. І. Багалія. Читати далі