Опубліковано | 9 Червня, 2014 | Прокоментуй!
Популярне свого часу поняття «національної трилогії» в драматургії Миколи Куліша, яка включала «Народного Малахія» (1927), «Мину Мазайла» (1928) і «Патетичну сонату» (1930), самозрозуміло (адже в СССР всі ці п’єси були в той час забороненими), виникла в українській еміґрації: у таборах ДіПі наприкінці 1940-х. Не знаю, хто перший придумав цей термін: Юрій Лавріненко чи Валер’ян Ревуцький, чи Григорій Костюк або Святослав Гординський, – у всякому разі, для антикомуністично налаштованих українських біженців ідея «національної трилогії» стала аксіоматичною, а самі п’єси з «трилогії» постали одним з вершинних досягнень «Розстріляного відродження» саме з огляду на їх національний, а себто й політичний вимір.
Читати далі
Опубліковано | 3 Квітня, 2013 | Прокоментуй!
Мушу визнати, що для мене особисто уродженець Самбора в Галичині Лесь Курбас є, мабуть таки, найвидатнішим українським митцем (в найширшому сенсі цього терміну) ХХ ст., а може й не тільки ХХ-го. (Звісно, це зовсім суб’єктивне відчуття, бо чи є рівноцінно великими Олександр Архипенко в скульптурі, Валентин Сильвестров у музиці, чи Микола Лукаш в літературному перекладі?..) Читати далі
Опубліковано | 29 Серпня, 2012 | Прокоментуй!
Якщо говорити про сучасний український театр, то він існує і розвивається. Але цей процес, як і політико-економічна домінанта, “різновекторний”. Щось схоже відбувається зараз на провідних біржах світу – процеси формуються “різнонаправлено”. Щодо економіки і політики зрозуміло – світова криза, переоцінка цінностей, зміна геополітичних напрямів і, нарешті,як підсумок, формування нової геополітичної моделі всепланетного розитку. Як долучається до цього всього українська держава ми відчуваємо усіма фібрами наших сколошканих душ і глибокими зморшками порожніх гаманців та безвихіддю заморожених депозитів. Читати далі