Публікації за тегом "Ірина Мироненко"

Відчинився балкон і туди пішла дорога з віршів (радіопрезентація посмертної збірки)

Опубліковано | 23 Вересня, 2019 | Прокоментуй!

• 

Олену Голуб знають як поетесу більше на Заході України, ніж на її рідній Харківщині. Сини її народилися у Тернополі, молодша донька – на сході, у Малій Данилівці.  Олена вчителювала, для часопису «Слово між нами» перекладала тексти.

        У січні 2019 р. радіопрограма «Муравський шлях» розповідала про її трагічну загибель на трасі у передмісті Харкова. Тоді  друзі й рідні збирали матеріали й кошти, щоб побачила світ «Пелюстка з Божого саду». І ось ця книжка на студійному столі.

Читати далі

---

Літературу і театр аналізує психіатр (Зустріч на тлі 100-річчя Інни Христенко)

Опубліковано | 4 Вересня, 2019 | Прокоментуй!

Весільне фото Інни Христенко і Ріхарда Дюрнера  бережно передавали  по рядах у Харківському письменницькому клубі, доки про дружбу з нею розповідав лікар-психіатр Олександр Плотников. Цей знімок я бачила в руках Інни Митрофанівни наприкінці 90-х. «Щасливі дідусь і бабусі», – з посмішкою говорила мені  невисока енергійна жінка, якій личило бути саме дитячою письменницею. Вона у різні десятиліття ніби гралася у піжмурки то з репресіями, то з війною, то з післявоєнним повсякденням. Заняття літературою –  по-своєму діагноз. Але іноді навіть доброзичливий погляд лікаря підбадьорює пацієнта, який йому довіряє. Багато хто з харківських літераторів радився із Олександром Плотниковим, шукав розради у психологічно важких ситуаціях. Тому й запросила після вечора пам’яті Інни Христенко психіатра із півстолітнім стажем роботи Олександра Георгійовича до радіостудії.

Читати далі

---

Майже 30 молодих поетів з 8 країн створили «музей різноперих емоцій»

Опубліковано | 3 Червня, 2019 | Прокоментуй!

Так про емоції написала Катерина Бойко (Теліга) із Запоріжжя. Вона цього року перемогла у конкурсі «Міжнародна слов’янська поетична премія». Катерина викладає історію у школі, пише також прозу, у якій звертається і до давніх століть, і до часів Світової війни. Конкурси для неї – і самоперевірка, і розширення знайомств.
Цьогорічні особливості конкурсу, започаткованого і шість років поспіль проведеного у Харкові, прокоментував голова журі, письменник і науковець Сергій Шелковий ( на фото в радіостудії).

Читати далі

---

Дисидент із Балаклії першим помітив талант літстудійця Анатолія Перерви

Опубліковано | 12 Квітня, 2019 | Прокоментуй!

«Як даровано мало часу мені, щоб про це розказати тобі». Рядком Анатолія Перерви починаю нотатки до його 70-річного ювілею, який відзначаємо вже без нього. Чи не найчастіше цитують ось цю поетову строфу:
Я плачу за днями, що легко минають,
А їх не зупиниш слізьми чи словами.
Я плачу за всім, що не з нами. І навіть,
коли Ви зі мною, я плачу – за Вами.

Читати далі

---

«Ще прийдуть ті, кому цікаві ми». Радіопрезентація ювілейної книжки Олександри Ковальової

Опубліковано | 17 Грудня, 2018 | Прокоментуй!

Сучасний читач звик до коротких назв книжок віршів. Часто це взагалі одне слово. Олександра Ковальова назвала своє майже «вибране» довгим рядком «Незглибиме літо Батьківщини». Чому так?
Олександра Ковальова. Назва мала бути інша, а цю мені підказала харківська поетеса Ольга Тільна. Це рядок із вірша «Він стояв у запраній сорочці на високім березі Дінця». Багато сумних сторінок в нашій історії, а літо дуже любив Григорій Сковорода. «Літо – пора вождєлєнная», – писав він. Я теж дуже люблю літо. Читати далі

---

Претекст нових книжок і афоризмів (познанська поетична конференція)

Опубліковано | 20 листопадаа, 2018 | Прокоментуй!

У головному місті Великопольського воєводства – партнера Харківщини пройшла друга міжнародна літературна конференція. Тож записи із Познані складуть цей матеріал. В університетській їдальні, де ми обідали, на великому плакаті «Спільно творимо Познань», охочі могли прочитати деякі факти. 102 мови – ними володіють у Познані. 120 країн – з них походять познаняки. 40 мов вивчають городяни. Читати далі

---