Публікації за тегом "Ірина Мироненко"

Щастя й шану обережно неси

Опубліковано | 4 Березня, 2021 | Прокоментуй!

Масштабний зсув ґрунту у передмісті норвезької столиці Осло, травмовані і загиблі, евакуація вертольотами – так ця північна заможна країна переходила із 20-го у 21-й рік нинішнього століття. Колишня харків’янка Лариса Семеніхіна-Нес, щоб заспокоїти синів і друзів, які живуть в Україні, поширила в соцмережах карту зсувів. Ось її коментар: «Нас відділяє від небезпечного місця 300 метрів. Наш дім стоїть на скелі. Безпечно».

         Страшніше геологічних потрясінь невидимі душевні випробування. Тому обираю заголовком розповіді норвезьке прислів’я про щастя, шану та обережність.   

Перший харківський шлюб університетських випускників Лариси Семеніхіної і Віталія Гольдштейна розпався під тиском КДБ.  Вона з маленьким сином стала невиїзною з СРСР. Він спершу опинився в Москві, працював в «Известиях», журналі «Крокодил». Потім фіктивний шлюб, еміграція, відомість англомовного письменника Віталія Вітальєва.

Читати далі

---

ТРИМАЙТЕ СКИБКУ КАВУНА! (історії радіолюдей Харкова)

Опубліковано | 12 Лютого, 2021 | Прокоментуй!

13 лютого відзначається Всесвітній день радіо. Його проголошено ЮНЕСКО на честь того, що 13 лютого 1946 року вперше вийшло в ефір «Радіо ООН». Воно транслювало засідання із штаб-квартири організації.

Такий день заснували 2011 року з ініціативи Іспанії. Він нагадує  світові про важливу роль радіо, яке залишається ЗМІ з найширшою аудиторією у світі, найдоступнішим для різних територій і громад. Різноманітний радіоландшафт світу – це і регіональні станції.  Про Харківське обласне радіо межі ХХ-ХХІ століть, його журналістку й «радіоняню» багатьох літераторів і акторів Владлену Костенко (на фото – у білій блузі) читайте згадки різних людей.

Читати далі

---

СУМНА ВЕСЕЛІСТЬ АНТОНА ЩЕГЕЛЬСЬКОГО

Опубліковано | 23 Січня, 2021 | Прокоментуй!

У багатьох літераторів і журналістів є історії незустрічей. Відкладаєш розмову, рецензію, радіопрограму, бо ще встигнеться,  а наштовхуєшся на повідомлення про останню дорогу. Отак склалося із  сімдесятником Антоном Щегельським. Його добре знають у старшому й середньому колах журналістів, його книжки відомі літераторам. Колишній головний редактор  Дніпропетровського обласного  радіо  Валентина Орлова подарувала оцей образ  “був весело-  сумним”.  Разом із Валентиною  згадуємо Антона. Він би точно уважно вислухав ї думки про сучасний радіопростір . Тож читайте неювілейні нотатки.

Читати далі

---

Перший німецький роман про сім’ю остарбайтерів написала дочка східної робітниці

Опубліковано | 22 Грудня, 2020 | Прокоментуй!

Роман німецької письменниці Наташі ВОДІН  про її втрачену і через десятиліття знайдену історію  мами-українки наблизить до вас мій діалог із авторкою. Цей роман 2017 року відзначений премією Книжкової виставки у Лейпцігу, де наприкінці війни працювали її батьки-остарбайтери. Він  перекладений різними мовами. 2019 року став доступним і  українським читачам.

Справжнє прізвище авторки – Вдовіна. Батьки – Євгенія і Микола,  місце народження – містечко Фюрт поблизу Нюрнберга.  День народження – початок зими 1945 року.

Читати далі

---

«Бджоли привчили до дисципліни». Полковник-чорнобилець, поет Віктор Пінченко

Опубліковано | 29 Жовтня, 2019 | Прокоментуй!

• 

Віктор Михайлович народився у Старій Водолазі на Харківщині під Покрову 70 років тому. Річка його дитинства – Мжа. Як сам каже, «тоді природа полюбила мене, а я полюбив природу». Життєва дорога пішла від тихої Мжі до смертоносної Прип’яті, межі життя і смерті. Тож говоримо у студії радіо про його ювілейну книжку віршів «Течія долі».

Читати далі

---

Художниця на даху дому пілігримів – додатковий арт-об’єкт

Опубліковано | 12 Жовтня, 2019 | Прокоментуй!

• 

Друга неділя жовтня – щорічне професійне свято України – День худо жника. Династії художників зустрічаються так само, як і літературні родини. Наталя Скринник – із роду, де малюють батьки і сестра. Звично для столиці, нетипово для Краснограда, де хоч і є картинна галерея, створена ще Наталчиним хрещеним батьком, але  мистецькі, дизайнерські чи поліграфічні замовлення не засипають професіоналів. Тож Скринники охоче долучаються до різних справ не тільки у Краснограді. Щедрим на пленери став для Наталі 2019 рік. Чекав на її повернення з різних доріг домашній улюбленець Вавель, який виріс із вуличного крихітного знайди. Королівське ім’я дали кошеняті, бо тоді дочка була на пленері у Кракові.

Читати далі

---