• Головна
  • Товариство
  • Творчість
    • Поезія
    • Проза
    • Драматургія
    • Критика та есеїстика
    • Переклади
    • Зав’язь
  • Літпроцес
    • Журнал “Харків. Lit”
    • ЛітReview
    • “Кальміюс”
      • Кальміюс-2018
      • Кальміюс-2017
      • Кальміюс-2016
  • Історія
    • Літературний Харків
    • Постаті
    • Очима культури
  • Наші партнери та друзі

Публікації за тегом "Михайлин"

Ігор Михайлин “Щотижневий журнал новин «Вісник культури і життя» (1913)”

Опубліковано | 21 листопадаа, 2014 | Прокоментуй!

Початок 1913 року ознаменувався появою унікального інформаційного проекту — виходом щотижневого журналу новин, який дістав програмову назву — «Вісник культури і життя». Журнал видавався зошитами формату А 4 обсягом 32 сторінки і мав тираж 1 тисяча примірників. У редакційному повідомленні на обкладинці першого числа програма часопису була сформульована так: «Вісник культури і життя» задачею собі ставить — держучи руку на пульсі культурного життя, приносити в українську сім’ю знання того, чим живе і дише культурний світ, новини наукового й культурного руху, а передовсім має на цілі знайомити кожну частину нашого рідного краю з культурним життям других його частин, стати органом, що підтримував би духову звʼязь між Україною, Галичиною, Буковиною, Угорською Руссю, Канадійською, загально-американською і всякою іншою еміграцією. Читати далі

Розділ: Історія
Теги: Михайлин

Ігор Михайлин “Тарас Шевченко в літературній публіцистиці Дмитра Донцова”

Опубліковано | 11 листопадаа, 2014 | Прокоментуй!

Цьогоріч ми відзначаємо 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка. Тож історикам журналістики варто особливу увагу приділити рецепції «Кобзаря» в українській літературній критиці, зокрема в тій, яка протистояла радянським інтерпретаторам з їхніми твердими намірами вихолостити національно-визвольний зміст Шевченкової творчості, звести його до соціальної проблематики, оголосити «поетом передпролетаріату», «співцем бідноти», «поетом наймитів»[1]. І так далі в такому ж дусі.

Творець чинного націоналізму Д. Донцов, який справив грандіозний вплив на українську суспільну свідомість першої половини ХХ ст., був іще й самобутнім літературним критиком. Про це часто забувають, бо його слава як політика, ідеолога, філософа затьмарює його літературно-критичні здобутки. Тимчасом свої ідеологічні побудови Д. Донцов часто здійснював саме на літературному ґрунті, розуміючи, що могутній і потужний арсенал української літератури мусить бути використаний для завдань національно-визвольної боротьби, оскільки саме література має засадничо невичерпне в горизонтальному й у вертикальному сенсі коло споживачів. Читати далі

Розділ: Критика та есеїстика, Постаті
Теги: Михайлин

Ігор Михайлин “Публіцистика пізнього І. Нечуя-Левицького в журналі «Дніпрові хвилі»”

Опубліковано | 3 листопадаа, 2014 | Прокоментуй!

1 жовтня 1910 року в Катеринославі (нині — Дніпропетровськ) розпочав виходити в світ новий український часопис «Дніпрові хвилі». Для його виходу в цьому місті складися на той час сприятливі умови. За рік до цього в Катеринослав переїхав на постійне місце праці Дмитро Дорошенко (1882—1951). Він незадовго перед тим (навесні 1909) закінчив Київський університет (історико-філологічний факультет) і шукав місце праці. Улітку 1909 року директор Катеринославської комерційної школи імені Миколи ІІ Антон Степанович Синявський (1866—1951) шукав учителя-українця для викладання історії. Перебуваючи в Києві, він звернувся за порадою до Євгена Чикаленка. Читати далі

Розділ: Критика та есеїстика
Теги: Іван Нечуй-Левицький > Михайлин

Ігор Михайлин. Подорож у прірву і назад

Опубліковано | 9 Травня, 2014 | Прокоментуй!

Рецензія на книгу: Ткаченко Г. П. І засурмив тертій ангел…: Роман /Ганна Ткаченко : — Х. : Тім Пабліш Груп, 2012. — 200 с.

Про чорнобильську катастрофу в українській літературі написано чимало. Крім віршів багатьох поетів, які писалися відразу й згодом після аварії, найбільш відомі твори — це документальна повість Юрія Щербака «Чорнобиль» (1987), поема-мозаїка Івана Драча «Чорнобильська мадонна» (1988), роман Володимира Яворівського «Марія з полином наприкінці століття» (1988). У російській літературі найбільш прикметне явища — трагедія Володимира Губарєва «Саркофаг» (1986). У білоруській — книжка Світлани Алексієвич «Чорнобильська молитва» (1997), яку українською мовою переклала Оксана Забужко, давши творові (за погодженням з авторкою) назву «Чорнобиль: хроніка майбутнього» (1998).

З 1991 року Ліна Костенко як член експедиції по збереженню пам’яток чорнобильської культури бере участь у дослідженні катастрофи та її наслідків. У 2011 році в римському видавництві «Віелла» вийшла в світ її книжка «Зоря на імʼя Полин : пам’ятаючи про Чорнобиль». До книжки увійшли вірші Ліни Костенко, її кіносценарій «Чорнобиль : Тризна» в перекладах італійською, наукові праці українських та італійських дослідників Чорнобильської катастрофи. Книжка українських повістей про Чорнобиль Ліни Костенко перебуває все ще в процесі написання. На перешкоді до її завершення постає складність теми й безкінечне надходження нових матеріалів.

Напевне, несправедливо буде забути в цьому ряду й українську публіцистику, от хоча б статті Олеся Гончара «То звідки ж взялася «Звізда Полин» (1987) і Ліни Костенко «Україна як жертва і чинник глобалізації катастроф» (2003), тим більше, що Ганна Ткаченко підхоплює головну інтенцію класиків — тлумачити Чорнобильську катастрофу в Біблійному контексті, у вселенському масштабі. Читати далі

Розділ: Рецензії
Теги: Михайлин > Ткаченко

“Говорити людям правду — це насолода”. Розмова Ігоря Михайлина з Ганною Ткаченко

Опубліковано | 25 Березня, 2014 | Прокоментуй!

Ігор Михайлин. Коли і як ви відчули, що ви — письменник? Що цьому передувало? Як ви йшли до своєї першої книжки, коли вона була опублікована?

Ганна Ткаченко. Я завжди думала, що письменник — це якась особлива людина, наділена надзвичайним розумом і великими здібностями. Людина, яка думає по-іншому, людина, яка бачить інших наскрізь, їй не важко писати, не важко говорити, бо вона усе на світі знає. Чесно кажучи, я ніколи навіть не мріяла стати письменником. Якби у моїй голові й з’явилася така випадкова думка, я б не сприйняла її поважно. Я так не вважала і в 2007 році, коли була надрукована моя перша книга роману «Голгофа козацьких нащадків». Зараз багато тих, хто береться за перо і про щось пише. Інколи це зовсім несерйозні речі. Мені ж захотілося написати про моє село, де я народилася й виросла, де є найдорожчий для мого серця клаптик землі — проста сільська хата, двір, садок, город, рідна вулиця, школа й ще багато чого. А ще дуже доброзичливі люди, які ніколи не розпитували для того, щоб осудити чи позаздрити, лише порадіти, поспівчувати, обов’язково щось порадити, а то й запропонувати допомогу. І це правда, бо село багато чого вирішувало за допомогою земляків, які, здавалося, були скрізь. Написати про їхнє життя, бо вони про своє життя не мали права навіть говорити. Читати далі

Розділ: Інтерв'ю
Теги: Михайлин > Ткаченко

Ігор Михайлин. Мовчазне покоління заговорило

Опубліковано | 10 Березня, 2014 | Прокоментуй!


І. Найважливіше завдання літератури

Розвинута література нагадує океан. Є в ньому свої глибини й мілини, затоки й острови, над нею то повіває легенький вітерець, утворюючи штиль, то віють потужні буревії, які спричинюють шторм. У гарній, багатій літературі є все. До числа таких багатих, всебічно розвинутих, заможних літератур світу належить українська література. Вона бурхливо розвивається й сьогодні. Читати далі

Розділ: Критика та есеїстика, Рецензії
Теги: Михайлин > Ткаченко

1234Вгору
  • Анонси
  • Події
  • Новинки
  • Рецензії
  • Інтерв'ю

Недавні записи

  • ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ВІНТАЖ (перечитуючи професора Леоніда Ушкалова)
  • Антоніна ТИМЧЕНКО: «Поезія — код, на розгадування якого не вистачить життя»
  • КОЦЮБИНСЬКИЙ – “ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ” – ПАРАДЖАНОВ
  • ШЕВЧЕНКІВ ВІРШ І ГІПЕРБОЛІЧНЕ КІНО
  • ЩО ЗМІНИЛА У НАС ВІЙНА: Есей Люцини Хворост
  • Рефлексія
  • ПІСЛЯ СПОВІЩЕННЯ З ІЗЮМА

Позначки

1920-ті роки Marko Robert Stech І. Мироненко Ірина Мироненко Антоніна Тимченко Бобошко Боровий Брюґґен В. Бойко Василь Мисик Віктор Бойко Віктор Тимченко Віталій Квітка Григорій Сковорода Кириченко Ковальова Л. Хворост Леонід Ушкалов Люцина Хворост Марко Роберт Стех Мельників Михайлин Михайло Красиков О. Ковальова О. Тараненко Олександра Ковальова Очима культури Перерва Петро Джерелянський Романовський Сергій Шелковий Сковорода Стожук Супруненко Тома Хворост Шелковий малярство музика поезія поезія національного опору розстріляне відродження сталінізм українська культура українська література
© Усі права застережено
Харків-61002, вул. Чернишевська, 59; (057)700-40-58; електронна адреса: kharkiv.nspu@gmail.com
2012 Сайт Харківської обласної організації Національної спілки письменників України
Підтримка сайту: Андрій Пеляк