• Головна
    • Статут
  • Товариство
  • Творчість
    • Поезія
    • Проза
    • Драматургія
    • Критика та есеїстика
    • Переклади
    • Зав’язь
  • Літпроцес
    • Журнал “Харків. Lit”
    • ЛітReview
    • “Кальміюс”
      • Кальміюс-2018
      • Кальміюс-2017
      • Кальміюс-2016
  • Історія
    • Літературний Харків
    • Постаті
    • Очима культури
  • Наші партнери та друзі
← Відкриття пам’ятника Степанові Сапеляку
Відкриття меморіальної дошки Петру Василенкові →

«Очима культури» № 19. Загадкова «Історія Русів».

Опубліковано в 4 Лип, 2013 Прокоментуй! 3 705 переглядів

 

Достовірність «Історії Русів» як джерела історичних фактів поставили під сумнів уже засновники української модерної історіографії, дарма, що вони були під могутнім впливом цього загадкового тексту. Якщо 5-томна «Історія Малоросії» Миколи Маркевича іще дослівно спирається на описаних в «Історії Русів» «історичнх» подіях та наративах, то Михайло Максимович, Микола Костомаров чи Пантелеймон Куліш уже ставляться до цих інформацій з великою обережністю, а то і з численними застереженнями.

B19 1 Istoriia Rusov 1848А втім, як твір «національної мітотворчості», себто текст, який намагався висловити в сублімованій формі універсальну, понадчасову характеристику народу «русів», чи то пак козаків або українців, «Історія» навряд чи мала собі рівних у нашій інтелектуальній спадщині. В такому сенсі, вплив її на тих же самих Костомарова чи Куліша був надзвичайно глибокий, а то й визначальний.

Звісно, найвагомішим наслідками був вплив «Історії Русів» на національного поета України Тараса Шевченка. За правильним висловом Михайла Драгоманова, «ніщо, окрім Біблії, не мало такої сили над системою думок Шевченка, як «Історія Русів»…» Зі свого боку, Шевченко передав перетоплену в субстанцію його ґеніяльної поезії ідеологію невідомого автора «Історії Русів» усьому народові як на свідомому, так і на інтуїтивно-емоційному рівнях.

Наскільки могутнім залишається «мітотворчий» вимір «Історії Русів» у наші дні показало ставлення до цієї видатної пам’ятки письменників, політиків та всякої породи самозваних «ідеологів» 1990-х рр. Тоді-то, раптово позбавлена може й безглуздої, але зате стійкої і добре знайомої «радянської історичної мітології», українсюка інтелігенція шукала швидкого й надійного замінника для неї. Про те, наскільки фантастичні теорії творено навколо фактажу «Історії Русів» (включно із намаганнями «відзискати» золото Полуботка) можна довідатися зі статті, присв’яченій сучасним інтерпретаціям «Історії», у книжці Володимира Кравченка «Україна, імперія, Росія» (Київ: Критика, 2011).

B19 2 Istoriia Rusiv Kyiv 1990Що вражає у статті Кравченка, так це те, як мало серйозних історіографічних досліджень поки що присв’ятили «Історії Русів», — творові, без сумніву, епохальному в історії формування української модерної самототожності, — сучасні українські історики. На щастя, такі дослідження уже потроху з’являються. Найостанніший, найцікавіший та найбільш науково обґрунтований текст на цю тему вийшов 2012 р. англійською мовою в престижному видавництві Кембриджського університету. Це книга Сергія Плохія The Cossack Myth: History and Nationhood in the Age of Empires, в якій автор представляє нові факти й нові інтерпретації, включно із, самозрозуміло, спробою розкриття особи таємничого автора (рецензія Володимира Діброви на «Літакценті»).

А втім навіть і ця ґрунтовно досліджена і надзвичайно цікава книга (надіймося, що вона незабаром стане доступною в українському перекладі) – це, звісно, лише одна зупинка на шляху серйозних дослідів одного з найзагадковіших текстів нашої інтелектуальної історії. «Історія Русів» безперечно заслуговує на нашу прискіпливу увагу, причому аю ніяк не тільки на увагу істориків…

 

Marko Stech 2 small 2kontakt_logo (male)Усі телепередачі «Очима культури» можна подивитися тут: на моїй сторінці «Очима культури».

Дякую за Вашу увагу! Щиро, Марко Роберт Стех

Продовження циклу «Очима культури» — телесюжет № 20 про одного з імовірних авторів «Історії Русів» князя Олександра Безбородька.

Marko Robert Stech , Гетьманат , Історія Русів , історія України , козацтво , Марко Роберт Стех , Очима культури , Русь , Тарас Шевченко , українська ідентичність , українська культура , українсько-російські стосунки

Залишити коментар

Натисніть сюди, щоби скасувати відповідь.

Ви повинні увійти, щоб залишити коментар.

  • Анонси
  • Події
  • Новинки
  • Рецензії
  • Інтерв'ю

Недавні записи

  • «Втратили все, окрім волі і впертості» (за щоденником переселенки до Нової Зеландії)
  • Вітаємо переможців Конкурсу на здобуття Обласної премії імені Тані Шамрай
  • Літературознавчий дискурс від бароко до постмодерну: Колективна монографія
  • День народження Анатолія СТОЖУКА
  • Щастя й шану обережно неси
  • Сергій ВАКУЛЕНКО: “На наших землях перспектива все ж таки за українцями”
  • МІСТЕРІЯ ЗАГАДКИ: рецензія на книгу Юлії Ткачової “Єднання”

Позначки

1920-ті роки Marko Robert Stech «Майдан» І. Мироненко Ірина Мироненко Антоніна Тимченко Бобошко Боровий Брюґґен В. Бойко Василь Мисик Віктор Бойко Віталій Квітка Йогансен-фест Кириченко Ковальова Леонід Ушкалов Літературний музей Марко Роберт Стех Мельників Михайлин Михайло Красиков О. Ковальова О. Тараненко Олександра Ковальова Очима культури Перерва Петро Джерелянський Романовський Сергій Шелковий Сковорода Стожук Супруненко Тома Хворост Шелковий еміґраційна література малярство музика поезія поезія національного опору розстріляне відродження сталінізм українська культура українська література
© Усі права застережено
Харків-61002, вул. Чернишевська, 59; (057)700-40-58; електронна адреса: kharkiv.nspu@gmail.com
2012 Сайт Харківської обласної організації Національної спілки письменників України
Підтримка сайту: Андрій Пеляк