Публікації за тегом "Ковальова"

Олександра Ковальова. Вага апокрифічного слова

Опубліковано | травня 19, 2016 | Прокоментуй!

Тема мандрівки, мабуть, найвдячніша та найпоширеніша  тема в поезії. З піснею на устах мандрував лицар, за ним услід відправлявся, підспівуючи  в такт крокам, поет-підмайстер, за ним романтично налаштований дивак і т. д. і т. п..  Мандрівкою в часі є саме людське життя. З мандрівки постають враження, з враження – апокрифічні, чи, навпаки, не апокрифічні тексти.

«За вікном промайне пілігрим» – так починається мандрівка. Чи кожен може стати цим пілігримом? Ні. Це «скаже ворожка». Є потаємні сили, які багато що (та, власне, все) вирішують у людському житті.. І стежина від вікна проляже не  будь-куди (в ліс, гори, море), вона проляже  саме туди і саме так, «як скаже ворожка».  У нашого ліричного героя вона пролягає степом… Читати далі

---

Творча зустріч із Олександрою Ковальовою

Опубліковано | травня 17, 2016 | Прокоментуй!

14 травня в Будинку вчителя відбулася творча зустріч із харківською поетесою, прозаїком, перекладачем, педагогом Олександрою Ковальовою. Читати далі

---

Олександра Ковальова. Сонце в жалобі (рецензія на книжку Віктора Пінченка «Облученная муза», Харків, «Майдан», 2016)

Опубліковано | травня 13, 2016 | Прокоментуй!

         Людина – істота оптимістична. Знаючи, що рано чи пізно помре, вона  не думає про смерть. А от коли трапляється велике горе, різні люди реагують на нього по-різному. Спектр емоційних реакцій та душевних станів тут надзвичайно широкий і строкатий: гнів, поклик  порятувати ближнього, помогти йому; інший напрямок – паніка, страх, переляк, безсилля, бажання сховатися за спиною ближнього; ще інший – цинічне намагання підставити свого ближнього, за будь-яку ціну обійти загальне лихо, на фарисейський лад виправдовуючи свої підлі вчинки, мовляв,  жертви має принести хтось інший, тільки не я, бо я з надто дорогої матерії…

Минуло 30 років з дня чорнобильської трагедії. Виплакано море сліз матерів, дружин, сестер  усіх мертвих і живих чорнобильських героїв. Розлито море брехні. Украдено мільярди грошей у різних валютах. І люди з цим живуть. Отже, люди – істоти оптимістичні. Знову ж таки, кожен на свій лад залежно від міри совісті. У поета ця міра особлива, та ще як він сам побував у чорнобильському пеклі, сам  горів у чорнобильських пожежах, сам був засипаний чорнобильським попелом… Читати далі

---

Мисик і ми

Опубліковано | квітня 6, 2016 | Прокоментуй!

Колись нашому класу треба було написати твір на вільну тему про творчість Пушкіна, ще й придумати назву для тих учнівських роздумів.  Ми вже поставили на шкільній сцені  одну з його казок. На репетиціях вчителька випробувала на мені прийом, як виховати  збайдужіння до обставин і оточення: замість дзеркала я брала в руки совок для сміття. Під регіт  інших виконавців ролей  з надією в голосі мала  перепитувати знаряддя для прибирання: “Я ль на свете всех милее?” Репетицію у домашньому завданні я не описувала, але все-таки вплинула  беззахисність дитини, змушеної відтворювати репліку-приказку на очах однокласників, радих  відчути зайвий раз, що вони — абсолютна більшість.  Тож  мій твір був із лаконічною назвою “Я і Пушкін”.  Вчителька-експериментатор навіть похвалила. Пушкін був для малої читачки не живою людиною, з якою хотілося б говорити, а  просто уособленням осені, отієї, що “унылая пора”, але й “очей очарованье”.

Промайнули десятиліття, і  щоб написати про  антологію сучасної поезії харків’ян  та весняний  вечір у письменницькому клубі,  не знаходжу кращої концентрації теми, ніж  поєднання “Мисик і ми”. Саме в такому порядку слів. Читати далі

---

Під знаком Мисика: Антологія сучасної української поезії

Опубліковано | квітня 2, 2016 | Прокоментуй!

Під знаком Мисика: Антологія сучасної української поезії / Переднє слово А. Стожука. — Х.: Майдан, 2015. — 168 с. ISBN 978-966-372-534-5.

До антології «Під знаком Мисика» увійшли твори тих харківських авторів, чиї перші кроки в літературі так чи інакше робилися в силовому полі естетики та життєвого прикладу Василя Мисика. Такі домінанти творчості Василя Мисика, як розгортання родовитого народного слова в міф, з одного боку, і розвиток та поглиблення інтересу до неокласичної традиції, з іншого, не могли не відбитися в стильових пошуках харківського покоління поетів від Віктора Бойка до Ірини Мироненко. «Вони вийшли з робітні Василя Мисика», — так можна сказати про поетів, чиї твори представлено в цій антології.

Читати тут

 

---

Під знаком Мисика: антологія сучасної української поезії

Опубліковано | березня 21, 2016 | Прокоментуй!

Книга з такою назвою побачила світ у видавництві “Майдан” і була презентована 23 березня 0 16:00 у Клубі письменників. Упорядкована О. Ковальовою, антологія включає твори харківських авторів, чиї перші кроки в літературі були зроблені в силовому полі естетики та життєвого прикладу Василя Мисика. Це поети В. Бойко, В. Романовський, О. Ковальова, А. Перерва, Л. Тома, Н. Матюх, В. Науменко, О. Ковалевський, О. Тараненко, В. Верховень, І. Мироненко.

---