Опубліковано | 19 Лютого, 2025 | Прокоментуй!
«Мис доброї надії» – так зветься сьома збірка віршів Антоніни Тимченко, поетки і літературознавиці, моєї краянки, яка, як і я, на початку березня 2022-го – майже три роки тому, – рятуючись від варварських обстрілів росіянами нашого рідного Харкова, виїхала до Польщі.
«Назва не має нічого спільного з географічним поняттям», – попереджають читача вже в анотації. Тож свідомість відмітає екзотичні асоціації з Південною Африкою і констатує: далебі, на треті роковини початку повномасштабної війни добра надія – це саме те, чого українці потребують чи не найдужче.
Надія в Антоніни Тимченко міцно пов’язана з вірою. З Богом. Її героїня довіряє Богові – «Спасові добра», покладається на Нього, усвідомлює, що все в Його руках.
Він прощає усіх, Він любить усіх –
і старих, і малих, і живих-живих.
Господь – у світанку кожного дня, який усе-таки настає, попри жахіття війни. У музиці нового вірша, який зажеврів у душі, ще не оприявнений. У прагненні людей любити і прощати, йти одне одному назустріч. «Як тобі – після всього – вдається не зневірюватись?» – запитувала я Тоню в інтерв’ю вже у 2023 році, після всіх перипетій початку повномасштабної війни та евакуації. «Бог дарує свою милість усім, — відказала тоді вона. – Питання, скільки місця у твоїй душі для Бога, наскільки ти прагнеш вірити сильніше, любити відданіше, радіти щиріше».
Читати даліОпубліковано | 10 Серпня, 2023 | Прокоментуй!
З Антоніною ТИМЧЕНКО (нар. 1985), харківською поеткою та літературознавицею, завжди доброзичливою і доречною модераторкою спілчанських письменницьких зустрічей, яка багато років залучала до них молодь, а літнім літераторам допомагала порозумітися з технічними засобами зв’язку, — мені давно хотілося поговорити. І поговорити було про що, тому розмова затяглася. Аж раптом… її перервало повномасштабне російське вторгнення: саме те, про що нас попереджали, але нам не вірилося, трагедія, якої ми боялися понад усе. Тому й інтерв’ю вийшло незвичайним: частково воно позначене мирним часом, коли можна було спокійно читати вірші, погойдуючись на медитативній хвилі й вишукуючи приховані сенси за добре знаними словами, а частково обпалене війною.
Тоня обізвалась до мене наприкінці березня 2022 року. Виявилося, вона в Польщі, як і я. У перші дні березня вона з родиною змушена була тікати з обстрілюваного Харкова. Вона уникає публічного розкриття подробиць, але, ручаюся, її історія могла б правити за узагальнену ілюстрацію долі українських жінок, які ціною величезного напруження сил рятували своїх найближчих від смертельної небезпеки.
І все ж насамперед я дивлюсь на Тоню як на авторку чудової лірики, в якій гармонійно поєднується традиційне і сучасне, безпосередньо-живе та ідеалістично-філософське. Мало того: я вперше зустрічаю містянку, яка б здобулася на настільки автентичне, місцями майже фольклорне звучання своєї поезії. Дослухатись лише до назв її поетичних збірок: «Посаг», «Бабинець»… Хочеться вірити, що ні метушня повсякдення, ні перипетії війни та евакуації не стишать її поетичного голосу, а зміцнять його, нададуть йому нових, не менш глибоких та щирих інтонацій.
Читати даліОпубліковано | 7 Липня, 2016 | Прокоментуй!
На будівлі Харківської обласної організації Національної спілки письменників відкрито меморіальну дошку В. Свідзінському.
Півроку тому серед жовтневих заходів, присвячених 130-річчю від дня народження митця, відбулась екскурсія під назвою «Харків Володимира Свідзінського». Дійсно, поет прикрасив місто, подарувавши європейського штибу творчість і давши приклад надзвичайного стоїцизму в епоху кривавих змін. Тепер же спробуємо змінити відмінок слів у фразі: «Харків – Володимирові Свідзінському».
Опубліковано | 12 Червня, 2016 | Прокоментуй!
Харківський поет Віктор Петрович Тимченко відомий на всій Україні як митець, наставник, багаторічний керівник літературних студій. Людина з непростою долею – осліп, іще будучи підлітком, – він зумів уникнути сліпоти душевної, про що часто говорить у віршах. Тверда життєва позиція, ставлення до людей і ситуацій через призму чесності, доброти, чуйності зумовлюють тематику творчості поета, в доробку якого близько 20 збірок лірики. Вочевидь, розгляд мотивіки віршів з книги В. Тимченка «Між учорашнім і завтрашнім» (читати книгу тут) здатен вияскравити одну зі сторінок сучасної слобожанської літератури.
Опубліковано | 9 Січня, 2016 | Прокоментуй!
Минулий рік виявився для харківської літературної молоді вельми плідним.
Вийшли друком поетичні книги 6 авторів, а також літературно-художній альманах “Левада” (за підсумками Обласного семінару “Молода Слобожанщина”). Читати далі
Опубліковано | 3 Січня, 2015 | Прокоментуй!
Зраненій душі добре слово — ліки.
Григорій Богослов
У цей складний і болючий час незрідка не хочеться нічого іншого, як запоєм дивитися новини, плакати, жаліти, потім категорично довго не вмикати телевізор, лаятися, їхати боронити Україну… Молитися. Проте нам, тим, хто лишається в затишних домівках, певно, важливо за будь-яких умов не припиняти бути людьми, не закривати серця для добра, чуйності, чесності, внутрішньої шляхетності. Такий стан притаманний нам, коли пишемо твори, коли, зостаючись сам-на-сам із собою, вкладаємо у слова найсокровенніше. До речі, хлопці з гарячих точок дуже просять, окрім харчів, теплого одягу та ліків, привозити книжки.
Наприкінці грудня року, який щойно минув, відбувся знаковий для харківської молодіжної літератури захід – Обласний семінар «Молода Слобожанщина». Читати далі