Опубліковано | 22 Червня, 2023 | Прокоментуй!
— Що змінила у вас війна?
Про це в затишному кабінеті наукового центру у Варшаві питає нас пані професорка, ефектна пишноволоса блондинка, елегантно вбрана і, попри свої п’ятдесят із гаком, по-дівочому струнка. Вона спеціалізується на соціології та конфліктології; народжена в Криму, але понад двадцять років працює у Сполучених Штатах. Перепрошує за те, що говорить із нами російською: української свого часу опанувати так і не встигла — вся освіта і вся наука у зросійщеному Криму в 1990-і роки функціонували російською. Втім, і російська її вже трохи силувана: останні два десятки років науковиця послуговується переважно англійською, тож і тут мимоволі вставляє англійські слова: «…і ми задумали зробити investigation (1)…».
Вислухавши запитання, ми поринаємо у спогади — кожен у свої. Ми — її фокус-група: українські біженці в Польщі. Нас семеро: шість жінок і лише один чоловік, що й не дивно — чоловіків призовного віку з України не випускають. Майже всі ми — середнього віку: від тридцяти до п’ятдесяти. Лише одна жінка старша, на вигляд їй близько шістдесяти, але її присадкувата постать сповнена внутрішньої енергії, а голос звучить рішуче і владно. Вона й відповідає першою. Говорить російською.
Читати даліОпубліковано | 1 Березня, 2021 | Прокоментуй!
У харківській філологічній спільноті досить довго тримала першість мовознавча школа моєї альма-матер — Національного університету імені Василя Каразіна. Здобутки іншого вишу — Національного педагогічного університету імені Григорія Сковороди — тривалий час оцінювалися скромніше. Але в останні двадцять — двадцять п’ять років, коли столичні мовознавці говорять про своїх харківських колег, у першу чергу лунає ім’я Сергія ВАКУЛЕНКА (нар. 1960), доцента катедри української мови Педуніверситету, дослідника і поліглота, який, сам вивчившись у каразінців, дуже багато зробив для авторитету сковородинівців.
Дослідник києво-могилянських схоластичних рукописів, знавець мовної філософії Олександра Потебні, перекладач фундаментальної англомовної праці Юрія Шевельова, засновник українсько-польського напрямку на своєму факультеті, семасіолог, історик мови і джерелознавець, а ще блискучий промовець і ентузіаст науки, голова Харківського історико-філологічного товариства, — це все про мого нинішнього співрозмовника.
Сергій Валентинович ласкаво погодився розділити один зі своїх вечорів із Харківським Українським клубом «Апостроф» і за лаштунками розповів про…
Читати даліОпубліковано | 23 Квітня, 2019 | Прокоментуй!
18 квітня в Харкові відбувся перший Круглий стіл у рамках Форуму «PROсвіт»: «Успішне функціонування та розвиток держави: мовна парадигма». Організатор заходу та всього проекту – Міністерство культури України.
…Фойє готелю «Харків» потроху повниться людьми. Проходимо до конференц-зали. Мене супроводжує Лариса Вировець, поетка і дизайнерка, голова Харківського Українського Клубу «Апостроф». Серед публіки впізнаємо представників слобожанської гуманітарної інтеліґенції: історик Володимир Скляр, політолог Галина Куц, мовознавець і голова Харківського історико-філологічного товариства Сергій Вакуленко та його учениця Катерина Каруник, перекладачі Ігор Оржицький та Василь Саган, громадська активістка Вікторія Склярова тощо.
Читати даліОпубліковано | 15 Травня, 2017 | Прокоментуй!
15 травня о 18:00 в “Книгарні “Є” (вул. Сумська, 3) Люцина Хворост презентує свою нову книгу.
Український Харків і його силове поле, журнал “Березіль” і Клуб “Апостроф”, вірші і музика, спогади і дискусії – ось що чекає на вас у Книгарні “Є” ввечері 15 травня.
Книжка Люцини Хворост “А скажіть, будь ласка: розлогі інтерв’ю, невимушені балачки, дружні одкровення” (Київ: Ярославів Вал, 2016) уже була презентована в Києві й нарешті заявляє про себе в Харкові – у місті, в якому була народжена.
Опубліковано | 3 Травня, 2017 | Прокоментуй!
28 квітня у Письменницькому будинку відбулася творча зустріч із видатним літературним критиком, письменником-афористом, журналістом та есеїстом Володимиром БРЮҐҐЕНОМ.
Зустріч була символічно приурочена до ювілею письменника, якому 29 березня нинішнього року виповнилося 85. Модератором виступив письменник Леонід Тома.
Крім того, читацькій аудиторії був представлений восьмий випуск «Блокнотів» – зібрання афоризмів Брюґґена, «книги без кінця», яка, якщо вірити авторові, ненастанно поповнюється новими сентенціями і парадоксальними висновками. Читати далі
Опубліковано | 11 Березня, 2017 | Прокоментуй!
Була така репліка у старій виставі: «Спички серные довоенные фабрики Лабзина!» Уже й наше покоління, і покоління наших дітей міряють час на «до» і «під час війни». На жаль, категорія «після» ще ховається в диму пострілів і змов, брехні й збайдужіння. Після війни будуть інші книжки, і, можливо, премії. У книжках не сумніваюся – напишуться. Премії не такі стійкі, можуть вичерпатися фінансово або застаріють морально. Вони теж бувають ситуативними. Але пишу про міжнародну слов’янську поетичну премію, що так само, як сірники, довоєнна, пишу з надією, що вона війну переживе.
Її засновано 2013 року в Харкові, тож уже вчетверте вшанували лауреатів, дипломантів, згадали вірші членів журі, процитували переклади. Вечір у письменницькому клубі ніби й не відрізнявся звичною картинкою: потріскують дрова в каміні, щоб зігріти невелику залу й поетів різних поколінь. Читати далі