Публікації за тегом "Люцина Хворост"

«Осіння проща». Через 20 років після виходу цієї книжки Олександри Ковальової так назвали вечір її пам’яті

Опубліковано | 7 Жовтня, 2026 | Прокоментуй!

У Центральній міській бібліотеці Харкова на вулиці Данилевського пройшла поетична зустріч, присвячена літераторці, перекладачці й освітянці Олександрі Ковальовій.

Прикметно, що ця бібліотека відновила роботу під час Другої світової війни 30 вересня 1943 року, фактично через місяць після закінчення боїв за Харків.

Колись Олександра Прокопівна сумовито посміхалася у своїх рядках:

«Десь в Бога є читальня-хата, в ній мудрі книги залюбки читають вівці і вовки».  Як відлунює її слово – читайте і слухайте.

Незрима присутність день зігріва. Вечір пам’яті Олександри Ковальової у Задержпром’ї

Вечір пам’яті Олександри Ковальової 2026

---

Що нас тримає. На 13-ту зустріч запрошують «Мистецькі містки»

Опубліковано | 25 Червня, 2026 | Прокоментуй!

Наступна зустріч творчо-благодійного проєкту “Мистецькі містки”, покликаного гуртувати українців з усіх куточків світу і допомагати ЗСУ, відбудеться напередодні Дня Конституції.

Участь беруть письменниця і освітянка з Харкова Наталія Грайворонська, прозаїк, поет-верлібрист, есеїст з Волині Олександр Клименко. Наша землячка Яна Вовк представить авторку прози Олену Просцевічене.

Дізнаєтеся, як живе люблінська громада українців – воєнних біженців, а також українці в Литві. Почуєте переможців і лауреатів фестивалю «Співай рідною». Гостюватиме на «містках» дослідницький фольклорний гурт з Харкова «Муравський шлях».

У рубриці «Молоді голоси» представить свої картини Софія Халепа.

Ведуча зустрічі – поетеса, співачка, перекладачка Люцина Хворост (Харків – Варшава).

Благодійна мета зустрічі – збір на шини для евакуаційного автомобіля стабпункту 4 ОВМБр.

Детальніше «Мистецькі містки» розповідають у своїх соцмережах.

Як відбувалася зустріч у травні – читайте тут.

«Мистецькі містки». 12-та волонтерська зустріч. «Не видно моря з мого вікна. Там війна»

---

«Мистецькі містки». ZOOM-зустрічі заради сьогодення і майбутнього

Опубліковано | 20 листопадаа, 2025 | Прокоментуй!

«Мистецькі містки»  – міжнародний  благодійний проєкт, створений навесні 2025 року, щоб відновити українські мистецькі кола, підтримати Україну, побудувати і зміцнити комунікації між українськими громадами в різних країнах.

        Так про себе заявляють ініціаторки, яких очолює письменниця з Харкова Яна Вовк (нині мешкає у Литві, продовжує писати і видавати прозу, волонтерить). Що «ММ» пропонують на грудень і що вже вдалося зробити?

Читати далі

---

«Є любов і війна. Інше все – антураж». Презентація книжки Ірини Мироненко з ілюстраціями Наталії Скринник у Берестині

Опубліковано | 17 листопадаа, 2025 | Прокоментуй!

У харківському видавництві «Майдан» вийшла збірка віршів 2014 – 2022 років, написаних  авторкою в ці роки на Харківщині. Деякі з них друкувалися  у попередніх книжках і антологіях, також виданих «Майданом».

Художнє оформлення – Наталії Скринник, яка під час повномасштабного вторгнення не просто працює в рідному місті як дизайнерка, а й фіксувала події 2022 року в картинах. Згодом вони склали виставку в місцевому краєзнавчому музеї, який має ще й картинну галерею. Виставка має назву «Як ти?»  і поєднала творчість доньки і батька, теж професійного художника Василя Скринника.

Читати далі

---

«Вікно на Хрещатик» з однойменним вальсом із Варшави і харківською передмовою

Опубліковано | 30 Квітня, 2025 | Прокоментуй!

Збірка віршів журналістки і поетеси Людмили Живолуп  «Вікно на Хрещатик» презентована   в Київінформі та на фестивалі «Книжкова країна» (ВДНГ). На обкладинці – силует її доньки-балерини. Авторка закінчила філологічний факультет Каразінського університету, працювала в Харківській державній обласній телерадіокомпанії. Нині – в Національній раді з питань радіо і телебачення.

Читати далі

---

ДОБРА НАДІЯ АНТОНІНИ ТИМЧЕНКО

Опубліковано | 19 Лютого, 2025 | Прокоментуй!

«Мис доброї надії» – так зветься сьома збірка віршів Антоніни Тимченко, поетки і літературознавиці, моєї краянки, яка, як і я, на початку березня 2022-го – майже три роки тому, – рятуючись від варварських обстрілів росіянами нашого рідного Харкова, виїхала до Польщі.

«Назва не має нічого спільного з географічним поняттям», – попереджають читача вже в анотації. Тож свідомість відмітає екзотичні асоціації з Південною Африкою і констатує: далебі, на треті роковини початку повномасштабної війни добра надія – це саме те, чого українці потребують чи не найдужче.

Надія в Антоніни Тимченко міцно пов’язана з вірою. З Богом. Її героїня довіряє Богові – «Спасові добра», покладається на Нього, усвідомлює, що все в Його руках.

Він прощає усіх, Він любить усіх –

і старих, і малих, і живих-живих.

Господь – у світанку кожного дня, який усе-таки настає, попри жахіття війни. У музиці нового вірша, який зажеврів у душі, ще не оприявнений. У прагненні людей любити і прощати, йти одне одному назустріч. «Як тобі – після всього – вдається не зневірюватись?» – запитувала я Тоню в інтерв’ю вже у 2023 році, після всіх перипетій початку повномасштабної війни та евакуації. «Бог дарує свою милість усім, — відказала тоді вона. – Питання, скільки місця у твоїй душі для Бога, наскільки ти прагнеш вірити сильніше, любити відданіше, радіти щиріше».  

Читати далі

---