Публікації за тегом "Люцина Хворост"

Що нас тримає. На 13-ту зустріч запрошують «Мистецькі містки»

Опубліковано | 25 Червня, 2026 | Прокоментуй!

Наступна зустріч творчо-благодійного проєкту “Мистецькі містки”, покликаного гуртувати українців з усіх куточків світу і допомагати ЗСУ, відбудеться напередодні Дня Конституції.

Участь беруть письменниця і освітянка з Харкова Наталія Грайворонська, прозаїк, поет-верлібрист, есеїст з Волині Олександр Клименко. Наша землячка Яна Вовк представить авторку прози Олену Просцевічене.

Дізнаєтеся, як живе люблінська громада українців – воєнних біженців, а також українці в Литві. Почуєте переможців і лауреатів фестивалю «Співай рідною». Гостюватиме на «містках» дослідницький фольклорний гурт з Харкова «Муравський шлях».

У рубриці «Молоді голоси» представить свої картини Софія Халепа.

Ведуча зустрічі – поетеса, співачка, перекладачка Люцина Хворост (Харків – Варшава).

Благодійна мета зустрічі – збір на шини для евакуаційного автомобіля стабпункту 4 ОВМБр.

Детальніше «Мистецькі містки» розповідають у своїх соцмережах.

Як відбувалася зустріч у травні – читайте тут.

«Мистецькі містки». 12-та волонтерська зустріч. «Не видно моря з мого вікна. Там війна»

---

«Мистецькі містки». ZOOM-зустрічі заради сьогодення і майбутнього

Опубліковано | 20 листопадаа, 2025 | Прокоментуй!

«Мистецькі містки»  – міжнародний  благодійний проєкт, створений навесні 2025 року, щоб відновити українські мистецькі кола, підтримати Україну, побудувати і зміцнити комунікації між українськими громадами в різних країнах.

        Так про себе заявляють ініціаторки, яких очолює письменниця з Харкова Яна Вовк (нині мешкає у Литві, продовжує писати і видавати прозу, волонтерить). Що «ММ» пропонують на грудень і що вже вдалося зробити?

Читати далі

---

«Є любов і війна. Інше все – антураж». Презентація книжки Ірини Мироненко з ілюстраціями Наталії Скринник у Берестині

Опубліковано | 17 листопадаа, 2025 | Прокоментуй!

У харківському видавництві «Майдан» вийшла збірка віршів 2014 – 2022 років, написаних  авторкою в ці роки на Харківщині. Деякі з них друкувалися  у попередніх книжках і антологіях, також виданих «Майданом».

Художнє оформлення – Наталії Скринник, яка під час повномасштабного вторгнення не просто працює в рідному місті як дизайнерка, а й фіксувала події 2022 року в картинах. Згодом вони склали виставку в місцевому краєзнавчому музеї, який має ще й картинну галерею. Виставка має назву «Як ти?»  і поєднала творчість доньки і батька, теж професійного художника Василя Скринника.

Читати далі

---

«Вікно на Хрещатик» з однойменним вальсом із Варшави і харківською передмовою

Опубліковано | 30 Квітня, 2025 | Прокоментуй!

Збірка віршів журналістки і поетеси Людмили Живолуп  «Вікно на Хрещатик» презентована   в Київінформі та на фестивалі «Книжкова країна» (ВДНГ). На обкладинці – силует її доньки-балерини. Авторка закінчила філологічний факультет Каразінського університету, працювала в Харківській державній обласній телерадіокомпанії. Нині – в Національній раді з питань радіо і телебачення.

Читати далі

---

ДОБРА НАДІЯ АНТОНІНИ ТИМЧЕНКО

Опубліковано | 19 Лютого, 2025 | Прокоментуй!

«Мис доброї надії» – так зветься сьома збірка віршів Антоніни Тимченко, поетки і літературознавиці, моєї краянки, яка, як і я, на початку березня 2022-го – майже три роки тому, – рятуючись від варварських обстрілів росіянами нашого рідного Харкова, виїхала до Польщі.

«Назва не має нічого спільного з географічним поняттям», – попереджають читача вже в анотації. Тож свідомість відмітає екзотичні асоціації з Південною Африкою і констатує: далебі, на треті роковини початку повномасштабної війни добра надія – це саме те, чого українці потребують чи не найдужче.

Надія в Антоніни Тимченко міцно пов’язана з вірою. З Богом. Її героїня довіряє Богові – «Спасові добра», покладається на Нього, усвідомлює, що все в Його руках.

Він прощає усіх, Він любить усіх –

і старих, і малих, і живих-живих.

Господь – у світанку кожного дня, який усе-таки настає, попри жахіття війни. У музиці нового вірша, який зажеврів у душі, ще не оприявнений. У прагненні людей любити і прощати, йти одне одному назустріч. «Як тобі – після всього – вдається не зневірюватись?» – запитувала я Тоню в інтерв’ю вже у 2023 році, після всіх перипетій початку повномасштабної війни та евакуації. «Бог дарує свою милість усім, — відказала тоді вона. – Питання, скільки місця у твоїй душі для Бога, наскільки ти прагнеш вірити сильніше, любити відданіше, радіти щиріше».  

Читати далі

---

Ольга ТАРАНЕНКО: “Маємо досконало засвоїти урок нинішньої війни”

Опубліковано | 20 Серпня, 2024 | Прокоментуй!

Упам’ятку мені, як Віктор Тимченко, уславлений харківський поет старшого покоління, називав Ольгу ТАРАНЕНКО (нар. 1957) «донею». А для багатьох молодих вона, багаторічна керівничка літературної студії «Зав’язь», — радше літературна «мама». Причому «мама» не суворо-догматична, не забронзовіла, а така, для якої найважливіше — щоб її підопічні відростили власні крила й відчули щастя самостійного лету.

Пані Ольга здається людиною емоційною і вразливою; на спілчанських зустрічах саме її промови завжди найзворушливіші, по-людському теплі. Як авторка вона вдумлива і весела водночас; у поезії їй вдається зберігати надзвичайно свіжі, безпосередні інтонації та дівчачий гумор — варто лиш перечитати вірш про «лабутени в метро» зі сміливими синекдохами або «Гала-концерт “Літо”» зі збірки «Перейми», доступної на сайті Харківської філії НСПУ. Сама назва вже містить у собі гру слів: читаємо «перéйми» — і в уяві постає болісний, але сповнений надій етап народження нового життя; читаємо «перейми́» — і чуємо заклик перейняти поетичну естафету або навіть священний вогонь.

Читати далі

---