Проза

Дмитро ЩЕРБАНЬ: Ловитва невловимого

Опубліковано | 1 Червня, 2021 | Прокоментуй!

У видавництві “Майдан” побачила світ книга Дмитра Щербаня.

Завантажити можна тут:

У передмові Галина Тарасюк написала:

Дорогий читачу!
Якщо у  бурхливому морі друкованих видань ви безнадійно
шукаєте цікавий захопливий філософсько-історично-детек-
тивний твір або аналітичну інформацію про свій час і  світ,
раніше заховану від вас за сімома замками… Якщо ви шукаєте
сповідь свого сучасника про себе в  контексті епохи і  України,
якому довелося часто вибирати між Богом і дияволом, між ма-
теріальним раєм і душевним пеклом… Якщо ви шукаєте роман
про потаємні людські пристрасті, якими вимощена дорога до
слави, влади й  багатства… Якщо ви шукаєте антологію чес-
нот і  мудрих порад від великих безсмертних, на яких трима-
ється світобудова… Якщо ви шукаєте книгу, з якою можна, як
з вірним другом, посперечатися на різні, життєво-важливі для
вас теми чи просто погомоніти у злагоді й наодинці із самим
собою… Якщо ви шукали просто інтелектуальний текст як
тест для підвищення рівня свого IQ і, відповідно, самоповаги…
Якщо ви шукаєте написану спеціально для вас, вам адресовану
Книгу про Вас — ви її, нарешті, знайшли.
Сам автор називає її «Філософічні роздуми прокурора. Із фі-
лософською усмішкою і не без моралі». Хоча книгу можна назва-
ти і філософським діалогом із власним аlter-ego, і  диспутом із
філософами минулого, і «моральним листуванням» із невидимим
читачем чи самим собою — собі невідомим.
Книга колишнього досвідченого слідчого і суворого прокурора
Дмитра Щербаня — многогранна і багатотемна настільки, що
навіть важко визначити її жанр… І це теж інтригує, спокушає
її прочитати навіть того, хто вже давно нічого, крім постів
і коментарів у фейсбуці не читає, навіть того, кому книжний
хліб духовний давно замінив ток-шоу в телевізорі…

Читати далі

---

“У шепоті минулого”: нова книга Ганни ТКАЧЕНКО

Опубліковано | 5 Березня, 2020 | Прокоментуй!

“У шепоті минулого” – нова книга харківського прозаїка Ганни ТКАЧЕНКО. До збірки увійшли повісті, оповідання та новела.

Читачу пропонується проїхати в товарному вагоні, забитому людь- ми, клунками і чемоданами аж до самого Саратова — так везли укра- їнську інтелігенцію в евакуацію влітку сорок першого року минулого століття. Пройти поряд з чарівною молодою жінкою, що поверталася звідти з дитиною і дивним тарантасом, який тягнула маленька корівка аж до самої Полтавщини. Дізнатися про зовсім давнє — татарські напади, заселення Слобожанщини та будівництво фортифікаційних укріплень. Спинитися на кожному оповіданні, де кожна історія вражає своєю реалістичністю і душевністю.

Читати книгу можна тут

---

Ткаченко Г. П. У шепоті минулого: Повісті, оповідання, новела

Опубліковано | 5 Березня, 2020 | 3 коментарі

---

Презентація альманаху “Левада”

Опубліковано | 22 Грудня, 2019 | Прокоментуй!

19 грудня 2019 року в Центрі сучасного мистецтва «ЄрміловЦентр» відбулася довгоочікувана подія – презентація альманаху «Левада».

Альманах – унікальне видання для Харкова, та й усієї України. Щорічник демонструє зріз сучасного молодіжного літературного процесу Слобожанщини, у ньому представлено твори близько сімдесяти талановитих авторів. Схожого такого годі шукати в решті областей України.

Читати далі

---

Ганна Ткаченко: “Вистраждана земля”

Опубліковано | 25 Липня, 2018 | Прокоментуй!

Нова проза Г. Ткаченко знайомить читачів із непростою історією Слобожанщини.

Читати далі

---

Оповідання “Мить вічності” Олесі Шепітько

Опубліковано | 18 Квітня, 2018 | Прокоментуй!

Вона тихо зайшла до  кімнати і важко опустилася на стілець. Хіба я забула зачинити вхідні двері? Мабуть, забула. Наша комуналка на розі Мироносицької та Петровського  для всієї української громади Харкова – прохідний двір. Початок 90-х, сподівання та розчарування. Інна важко дихає і мовчить. Завжди говірка і привітна,  вона має розгублений вигляд і не знаходить слів.

– Він знову написав.

– Хто?

– Ріхард.  Я прийшла за порадою.  Сама я не можу ні на що зважитися, я так відвикла від позитивних емоцій, від щирості… А це триває вже більше тижня. Кожного дня два-три листи. Довгі,  відверті. Хіба таке можливо? Як він взагалі мене знайшов? Ми вже такі немолоді люди. Піввіку минуло. Усе спливло, усе змив потік часу. Важкий потік…

Я перечитую листи, вони нагадують мені  триб життя німецьких романтиків:  високий політ душі,  вир, з якого постає пісня серця,  щирість, яка не відає ні рангів, ні меж. Читати далі

---