Публікації за тегом "поезія"

День народження Ольги Тараненко

Опубліковано | 29 Січня, 2019 | Прокоментуй!

28 січня святкує День народження Ольга Степанівна Тараненко. Струна її поезії звучить не пафосно, не показово, але ця музика така незвична й прониклива, що істотно відрізняється від звучання творів інших слобожанських авторів. Ця лірика болюча – на лезі ножа, відверта – аж до натуралістичності, іронічна – часом жаска, жіночо-беззахисна, розчахнута до Бога, у вічному пошуку гармонії, у вічному пошуку притулку. І напрочуд багата – півтонами, інтонаціями. Любов’ю. Всеохопною, безкомпромісною, самовідданою. Читати далі

---

«Очима культури» № 43. Два полюси теорії мистецтва: «ідеалізм» Богдана Ігоря Антонича та «емпіризм» імпресіоністів.

Опубліковано | 7 Червня, 2017 | Прокоментуй!

У період інтенсивних теоретичних дискусій про суть мистецтва та природу творчого процесу, які розгорілися на зламі ХІХ і ХХ віків, українська інтелектуальна думка, на перший погляд, залишилася у фарватері епохальних осмислень та відкриттів у цій ділянці. Правда, так достеменно було лише на перший погляд, себто коли братимемо до уваги лише україномовну друковану спадщину наших інтелектуалів. В іншомовних культурних середовищах, в яких провідні українські творці і теоретики творчості часто були примушені функціонувати силою об’єктивних, майже неминучих, обставин, українці зробили вагомий вклад у революційні процеси розвитку теорії мистецтва та літератури.

Читати далі

---

“АЖ ДО НЕБА ТЯГНЕТЬСЯ СХІДНИЙ ФРОНТ” (люди і книжки на війні)

Опубліковано | 2 Травня, 2017 | Прокоментуй!

“АЖ ДО НЕБА ТЯГНЕТЬСЯ СХІДНИЙ ФРОНТ” (люди і книжки на війні) – стаття Ірини Мироненко із журналу “Вінницький край”, 2017, №1 про колективні збірки “Перемагать і жить”, “Україна в огні” та книжку Леоніда Логвиненка “Місячна соната війнии”.

Читати : “Аж до неба тягнеться східний фронт” (люди і книжки на війні)

---

«Очима культури» № 35. Несусвітні виміри творчої візії Емми Андієвської.

Опубліковано | 14 Серпня, 2014 | Прокоментуй!

Літературознавець Володимир Державин твердив, що поетичний деб’ют Емми Андієвської «був такий блискучий, що порівняти його можна хібащо з деб’ютом Павла Тичини, з його «Сонячними клярнетами», абож, на Заході, з деб’ютом Артюра Рембо: щось цілковито свіже, не передбачене сучасниками, ба нелегке для їхнього більш-менш автоматизованого сприймання «звичайної» поезії…». І справді, на початку 1950-х років на маленьких розмірів збірку «Поезії» (1951), написану Андієвською до того, як її сповнилося двадцять років, ентузіястично відгукнулися рецензіями мало не всі авторитетні критики української еміґрації. Сам Державин охрестив Андієвську «засновником сюрреалістичної течії в українській літературі».

Читати далі

---

«Очима культури» № 34. Скандальний Михаль Семенкo та український футуризм.

Опубліковано | 24 Червня, 2014 | Прокоментуй!

Прoпаґувати твoрчiсть аванґардиста Михаля Семенка у рiк 200-oгo ювiлею Тараса Шевченка мoглo б здатися декoму малo не святoтатствoм. Адже пoчатoк українськoгo футуризму: Семенкoва збiрка «Дерзання» (1914), була вoднoчас oдним iз перших та найрадикальнiших дoкументiв бoрoтьби із нарoдницьким культoм Шевченка. Заперечення традицiйнoї рoлi «батька Тараса» як центральнoї пoстатi українськoї культури, пiдтримане прoвoкативнoю заявoю, щo Семенкo, мoвляв, спалив свiй примiрник «Кoбзаря», викликалo загальне oбурення. Кажуть, щo навiть батькo Семенка, вражений йoгo iкoнoбoрським ставленням дo нашoгo нацioнальнoгo пoета, був гoтoвий oфiцiйнo вiдректися вiд свoгo сина. Читати далі

---

«Очима культури» № 32. «Великий стиль» Миколи Зерова.

Опубліковано | 27 Травня, 2014 | Прокоментуй!

Почавши монументальну працю над перекладом Верґілієвої «Енеїди» 1931 р., Микола Зеров устиг лишити за собою (перед арештом у 1935 р.) тільки неповних п’ять пісень епопеї. Уперше вони були надруковані в підготовленому його другом Максимом Рильським виданні вибраних творів поета у Києві 1966 р.; згодом у найповнішому на сьогодні (хоча й ще далеко не повному) зібранні творів Зерова у двох томах (1990). Сьогодні ж вони в інтернеті (приміром, на сайті «Бібліотеки української літератури»), отож, кожен небайдужий читач може на свій смак перевірити, як філіґранно й високочоло, а в цей сам час як органічно звучить україномовна поезія Зерова-Верґілія, не втративши свіжості звучання за вісім десятиліть. Читати далі

---