Літпроцес
Сповідь редактора
Опубліковано | 20 Червня, 2021 | Прокоментуй!
Відгук Олександри Ковальової на книгу “Олександер Шугай: Ліна Костенко: Я все, що я люблю… Київ, видавництво «Дніпро», 2021”
У листопаді 2017-го року за участі Івана Драча та Олександра Шугая, автора книги «Цвіт вишні, або Втрачене кохання Василя Мисика”, в Харківському Будинку письменників вшановували поета Василя Мисика. На цей припізнілий захід (В.Мисик народився в сонячному липні), крім київських гостей, прийшло чимало харківських поетів-шістдесятників, для яких Василь Мисик був і лишається культовим поетом. Олександру Шугаю вдалося віднайти маловідомі епізоди з життя поета, зворушливо торкнутися заповітних струн його серця. Тож не дивно, що «Цвіт вишні» надовго залишився в пам’яті харківських читачів.
Теги: Ліна Костенко > Олександер Шугай > Олександра Ковальова
Підсумки Конкурсу імені Тані Шамрай
Опубліковано | 10 Червня, 2021 | Прокоментуй!
30 травня 2021 року відбулося підбиття підсумків Конкурсу на здобуття Обласної літературної премії імені Тані Шамрай. Організаторами конкурсу є Харківська обласна організація Національної спілки письменників України та КУ «Харківський обласний центр молоді».
Лауреати Роман Коробенко й Віталій Найда познайомили слухачів зі своєю творчістю, а переможниця конкурсу Оксана Комякова презентувала книгу «У кожній людині сонце», видану як нагорода за 1 місце в Конкурсі.
Відео презентації дивіться на каналі Youtube: https://youtu.be/gsJ5VPCcWv4
Вітаємо переможців Конкурсу на здобуття Обласної премії імені Тані Шамрай
Опубліковано | 7 Квітня, 2021 | Прокоментуй!
Літературознавчий дискурс від бароко до постмодерну: Колективна монографія
Опубліковано | 29 Березня, 2021 | Прокоментуй!
Колективна монографія висвітлює спектр питань, пов’язаних з актуальними проблемами української літератури ХІ–ХХІ століть. Акцентується увага на літературознавчому дискурсі професора Леоніда Ушкалова, коло наукових зацікавлень якого охоплювало розвиток літературного процесу від бароко до постмодерну. Не вичерпавши свій науковий потенціал, професор Л.Ушкалов раптово пішов у засвіти. Літературознавці України і зарубіжжя у колективній монографії здійснили спробу продовжити вивчення літературознавчих питань, наближених до наукової концепції Леоніда Ушкалова. Досліджуються окремі аспекти творчості Митрополита Іларіона Київського, Іллі Мороховського, Мелетія Смотрицького, Григорія Сковороди, Миколи Костомарова, Панаса Мирного, Івана Франка, Леся Курбаса, Миколи Лазорського, Олександра Довженка, Віри Вовк, Ірини Жиленко та ін. Зокрема, увага науковців акцентується на проблемах автора, канону, поетичного коду й декодування, ідентичності Майдану тощо. Монографію адресовано літературознавцям, культурологам, релігієзнавцям, педагогам, усім, хто цікавиться розвитком української літератури від давнини до сучасності.
Скачати книгу можна тут:
Теги: Леонід Ушкалов > Літературознавчий дискурс від бароко до постмодерну: Колективна монографія / Упорядник
Сергій ВАКУЛЕНКО: “На наших землях перспектива все ж таки за українцями”
Опубліковано | 1 Березня, 2021 | Прокоментуй!
У харківській філологічній спільноті досить довго тримала першість мовознавча школа моєї альма-матер — Національного університету імені Василя Каразіна. Здобутки іншого вишу — Національного педагогічного університету імені Григорія Сковороди — тривалий час оцінювалися скромніше. Але в останні двадцять — двадцять п’ять років, коли столичні мовознавці говорять про своїх харківських колег, у першу чергу лунає ім’я Сергія ВАКУЛЕНКА (нар. 1960), доцента катедри української мови Педуніверситету, дослідника і поліглота, який, сам вивчившись у каразінців, дуже багато зробив для авторитету сковородинівців.
Дослідник києво-могилянських схоластичних рукописів, знавець мовної філософії Олександра Потебні, перекладач фундаментальної англомовної праці Юрія Шевельова, засновник українсько-польського напрямку на своєму факультеті, семасіолог, історик мови і джерелознавець, а ще блискучий промовець і ентузіаст науки, голова Харківського історико-філологічного товариства, — це все про мого нинішнього співрозмовника.
Сергій Валентинович ласкаво погодився розділити один зі своїх вечорів із Харківським Українським клубом «Апостроф» і за лаштунками розповів про…
Читати даліМІСТЕРІЯ ЗАГАДКИ: рецензія на книгу Юлії Ткачової “Єднання”
Опубліковано | 1 Березня, 2021 | Прокоментуй!
(Юлія Ткачова: Єднання, Київ, Український письменник, 2021)
Моє покоління належить до тих, хто з самого початку був приречений на розгадування загадок: в дитинстві, юності і особливо – в старості. З часом загадок лише більшало. Дитина через розгадування загадок долучається до радості буття, юність – до щастя, старість – до вічності. З дитинства приходить розуміння того, що все справжнє ховає в собі загадку. На жаль, більшість загадок розгадок не потребує, бо нічого загадкового в собі не містить. На жаль, і людина-загадка рідко такою є, а все більше імітує загадковість, за якою ховається звичайна і звична полова без зерна. На жаль, і в поезії золоті зернини справжності перехоплюють твій погляд не на кожному кроці. А вже коли перехоплюють, подиву твоєму немає меж: справжність, вічність – це ті категорії, що дуже непросто дотичні до людського життя-буття.
Читати даліТеги: О. Ковальова > Ю. Ткачова
Харків-61002, вул. Чернишевська, 59; (057)700-40-58; електронна адреса: kharkiv.nspu@gmail.com
Підтримка сайту: Андрій Пеляк