Поезія

“Перейми”: нова книга поезій Ольги ТАРАНЕНКО

Опубліковано | серпня 14, 2018 | Прокоментуй!

Завантажити книгу можна тут

Воно й непогано, що людина нібито може все, але це все має свої межі. І в натурі людській ходити біля тих меж і принюхуватись, і приглядатись, і пробувати визирнути, а що там – по той бік? Та про це щодень, звісно ж, не думається, а просто живеться. І життя, на перший погляд, вічний броунівський рух людських душ і доль, що матеріалізуються… Дороги – биті шляхи, стежки, автобани, не помітні оку сліди трасуючих куль (але ж вони поціляють!)… І це все заразом – одне ціле, один вселенський організм людства. І кожна твоя або чиясь мить (болюча, радісна, пронизана відчаєм, надією, світлою любов’ю, чорнотою ненависті, ущипливою заздрістю, самопожертвою – та хіба все перелічиш, що стається за одну-єдину мить!) в нас, з нами, поряд і далеко, але все одно якимось чином нас торкає.
Автору хотілось спробувати вирвати певну мить і розгледіти її – мить буденного життя. І передати цей видимо-невидимий зв’язок усього з усім, і осягнути цей взаємовплив, один кінець якого народження, а інший – смерть. Або навпаки: смерть як поштовх до народження.

---

Юлія Ткачова: книга поезій “ЗА СКЛОМ”

Опубліковано | квітня 27, 2018 | Прокоментуй!

Книга молодої харківської поетеси “За склом” (читати)

---

Крила ластівки

Опубліковано | квітня 23, 2018 | Прокоментуй!

23-го квітня виповнюється 85 років з дня народження нашої  незабутньої  поетеси, перекладачки, дослідниці слова Майї Львович. Для Харкова  це знакова постать. Непростим був її життєвий шлях. Її зовнішня і внутрішня біографії досить-таки розбіжні. Народилася М. Львович у страшному 1933-му році в Одесі, під час війни була в евакуації в Казахстані, де вперше близько зіткнулася з українською мовою, полюбила її як рідну. З евакуації повернулася до Харкова, у кінці 40-х років почала писати вірші українською мовою. Читати далі

---

“Я плачу за Вами”: добірка віршів Анатолія Перерви

Опубліковано | березня 28, 2018 | Прокоментуй!

* * *

Ночі ще не вистудили землю,
По соломі ходить вороння.
Від полів себе не відокремлю,
Усе життя —
це небо і стерня.

Восени ми всі — одна родина.
Молодість, чим далі, відстає.
Що мені суха очеретина
Біля річки стиха награє?

Одгриміли грози кругойдучі,
Одшуміли голубі дощі.
Червоно —
до відчаю! —
на кручі
Жевріють шипшинові кущі.

Спів пташиний чуємо все рідше…
Звідки ця тривога в голосах?
Просто стало раптом просторіше:
Нам — у долі,
їм — у небесах. Читати далі

---

Помер Анатолій Перерва

Опубліковано | березня 24, 2018 | Прокоментуй!

Сьогодні вранці не стало Анатолія Перерви – Поета, Людини. Українська література втратила лірика небесної глибини, світлого слова, яке очищує душу, навертає на чесність і добро.

Весна плаче! Царство небесне, вічний спокій душі померлого!
Похорон відбудеться завтра, 25 березня, о 12:00 на малій батьківщині поета в с. Вербівці Балаклійського району Харківської області. Із Харкова від Літмузею виїжджатиме о 9:30 спеціальний автобус; прохання охочих прийти трохи раніше, о 9:00.

 Перерва Анатолій Антонович народився 12 квітня 1949 р.  в с. Вербівці Балаклійського району Харківської області. Читати далі

---

Ная Задніпрянська: добірка поезій

Опубліковано | березня 9, 2018 | Прокоментуй!

НАЯ ЗАДНІПРЯНСЬКА, призер (3 місце) Конкурсу на здобуття Обласної літературної премії ім. Тані Шамрай (2018 р.)

Читати далі

---