Опубліковано | 15 Лютого, 2024 | Прокоментуй!
«Подільська осінь у Харкові» 2018 року познайомила наших земляків з творчістю поетів і прозаїків із Хмельниччини. Особливо здружила вона з подолянами поета і публіциста В’ячеслава Романовського. Один із гостей – поет і журналіст Михайло Цимбалюк тепер на фронті як бойовий медик.
Фото на згадку біля харківського фонтану, який приховує пам’ятник закоханим. Перший ліворуч – Михайло Цимбалюк. Перший праворуч – В’ячеслав Романовський. Осінь 2018 року. Фото надала ініціаторка зустрічі, засновниця літературно-музичного клубу «Апостроф» Лариса Вировець.
Що написалося двом поетам за роки, що промайнули?
Читати даліОпубліковано | 10 Серпня, 2023 | Прокоментуй!
З Антоніною ТИМЧЕНКО (нар. 1985), харківською поеткою та літературознавицею, завжди доброзичливою і доречною модераторкою спілчанських письменницьких зустрічей, яка багато років залучала до них молодь, а літнім літераторам допомагала порозумітися з технічними засобами зв’язку, — мені давно хотілося поговорити. І поговорити було про що, тому розмова затяглася. Аж раптом… її перервало повномасштабне російське вторгнення: саме те, про що нас попереджали, але нам не вірилося, трагедія, якої ми боялися понад усе. Тому й інтерв’ю вийшло незвичайним: частково воно позначене мирним часом, коли можна було спокійно читати вірші, погойдуючись на медитативній хвилі й вишукуючи приховані сенси за добре знаними словами, а частково обпалене війною.
Тоня обізвалась до мене наприкінці березня 2022 року. Виявилося, вона в Польщі, як і я. У перші дні березня вона з родиною змушена була тікати з обстрілюваного Харкова. Вона уникає публічного розкриття подробиць, але, ручаюся, її історія могла б правити за узагальнену ілюстрацію долі українських жінок, які ціною величезного напруження сил рятували своїх найближчих від смертельної небезпеки.
І все ж насамперед я дивлюсь на Тоню як на авторку чудової лірики, в якій гармонійно поєднується традиційне і сучасне, безпосередньо-живе та ідеалістично-філософське. Мало того: я вперше зустрічаю містянку, яка б здобулася на настільки автентичне, місцями майже фольклорне звучання своєї поезії. Дослухатись лише до назв її поетичних збірок: «Посаг», «Бабинець»… Хочеться вірити, що ні метушня повсякдення, ні перипетії війни та евакуації не стишать її поетичного голосу, а зміцнять його, нададуть йому нових, не менш глибоких та щирих інтонацій.
Читати даліОпубліковано | 8 Вересня, 2021 | Прокоментуй!
8.09 2021 р. о 17:00 у галереї «Мистецтво Слобожанщини» Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва відбудеться лекція «Марлена Рахліна: поезія на тлі доби» з циклу лекцій «Eх libris Михайла Красикова про мистецтво». Лектор – етнограф, фольклорист, культуролог, мистецтвознавець, літературознавець, поет Михайло Красиков.
Марлена Рахліна (1924 — 2010) — яскрава особистість, творчість якої викликає живий інтерес читачів і сьогодні. ЇЇ смілива громадянська лірика, прості та мудрі філософські роздуми, дивна природність поетичного висловлювання, легкий гумор і тонка іронія, що часом переростає у сарказм, — такі основні риси обдарування відомої харківської поетки.
Вхід вільний.
Чекаємо Вас за адресою: Держпром, 4-й під’їзд, 1-й поверх (вхід з боку площі Свободи). Довідки за телефонами: (057) 7051550, 067 91 014 91 , 099 098 0481 та через електронні ресурси галереї: e – mail: oblgallerymc@gmail.com; Facebook: Мистецтво Слобожанщини
Опубліковано | 4 Серпня, 2021 | Прокоментуй!
НЕДОЛЮБКИ
І
Вона була першою. Істинно першою.
Таким чорно заздрили юні нездари.
Вона була з тих, що одразу одержують
і щире кохання, і долі удари.
Коли нас у школах любити навчатимуть?
Це ж точна одвічна і мудра наука.
Коли у взаєминах ніжних з дівчатами
безглуздим фіналом не буде розлука?
Ніколи й ніде не були риторичними
питання, не вирішені та й не зняті.
Їх ставить дівчатко в сукенці коричневій
шкільній, що приходить зі світу колишнього,
як згусток непізнаної благодаті.
Читати даліОпубліковано | 9 Липня, 2021 | Прокоментуй!
Відбулася презентація книжки лірики Юдді Кріснанді. Поезія Юдді Кріснанді – це картина, яка фіксує атмосферу реального життя в Україні, яку він спостерігає під час своєї каденції в якості посла Індонезії в Україні в період з квітня 2017 р. по березень 2021 р. Перебуваючи в Україні, він побував майже у всіх її регіонах і не просто спостерігав за природою та життям українського народу, а і бачив його зсередини.
Читати даліОпубліковано | 1 Березня, 2021 | Прокоментуй!
(Юлія Ткачова: Єднання, Київ, Український письменник, 2021)
Моє покоління належить до тих, хто з самого початку був приречений на розгадування загадок: в дитинстві, юності і особливо – в старості. З часом загадок лише більшало. Дитина через розгадування загадок долучається до радості буття, юність – до щастя, старість – до вічності. З дитинства приходить розуміння того, що все справжнє ховає в собі загадку. На жаль, більшість загадок розгадок не потребує, бо нічого загадкового в собі не містить. На жаль, і людина-загадка рідко такою є, а все більше імітує загадковість, за якою ховається звичайна і звична полова без зерна. На жаль, і в поезії золоті зернини справжності перехоплюють твій погляд не на кожному кроці. А вже коли перехоплюють, подиву твоєму немає меж: справжність, вічність – це ті категорії, що дуже непросто дотичні до людського життя-буття.
Читати далі