Публікації за тегом "українська література"

ЛітРевю з Анастасією Нікуліною

Опубліковано | грудня 28, 2018 | Прокоментуй!

Говорити з Анастасією Нікуліною про “Зграю” – це справжнє задоволення. По-перше, ти сам #уЗграї, по-друге, вона запалює й надихає, по-третє, поговорити можна про що завгодно, але те що завгодно обов’язково виявиться вкрай актуальним.

Отже, ЛітРевю з Анастасією Нікуліною. Роман “Зграя”:

ЛітРевю з Олегом Короташем

Опубліковано | грудня 28, 2018 | Прокоментуй!

Про війну і мир, про поезію і поетів без імперій, про «бордель для військових» і про культуру в непевні часи – в короткій розмові із Олегом Короташем, поетом, філософом і громадським діячем, автором понад десяти поетичних книжок (зокрема “Елегії острова Патмос”, “Поет без імперії” та найсвіжішої «Бордель для військових»).

Олег Короташ – представник покоління «дев’ятдесятників» в українській літературі. Його називають засновником метафізичної поетичної школи. Народився в 1976 році в Івано-Франківську, навчався в Кракові, живе у Києві. Автор понад десяти поетичних книжок (зокрема “Елегії острова Патмос”, “Поет без імперії” та найсвіжішої «Бордель для військових»).

Василь Герасим’юк сказав про його поезії: «Якщо сьогодні в Україні існує справді інша література, це – творчість Олега Короташа». А ще Олег – філософ, громадський діяч, командир одного з найперших добровольчих батальйонів у квітні-травні 2014 року. Під час війни був заступником командира ДУК «Правий сектор», а пізніше – очільником служби з технічного забезпечення.

Олег Короташ

Ми стільки з тобою випили, що істина не у вині.

Від революцій багато галасу; мовчання здійняло куряву.

Найуспішніші у кар’єрі поети сиділи в тюрмі,

а ми сидимо у Львові – налили водяру,

запиваємо вірші водою. Часом мовчимо сумні;

часом веселі з дівчам, що прогулює пару.

Літревю з Артемом Полежакою

Опубліковано | листопада 25, 2018 | Прокоментуй!

Колись Артем Полежака представлявся автором однієї малої архітектурної форми і першої в Україні книжки без слів. Тепер у його активі безліч публікацій, а ще – три збірки поезій – “Мої нездійсненні мрії”, “Стіхі о жизні” і “Навісні пісні”.

Літревю з Юрієм Андруховичем

Опубліковано | листопада 25, 2018 | Прокоментуй!

Переглянути проект “Безкінечна подорож, або Енеїда” можна за посиланням:

«Очима культури» № 43. Два полюси теорії мистецтва: «ідеалізм» Богдана Ігоря Антонича та «емпіризм» імпресіоністів.

Опубліковано | червня 7, 2017 | Прокоментуй!

У період інтенсивних теоретичних дискусій про суть мистецтва та природу творчого процесу, які розгорілися на зламі ХІХ і ХХ віків, українська інтелектуальна думка, на перший погляд, залишилася у фарватері епохальних осмислень та відкриттів у цій ділянці. Правда, так достеменно було лише на перший погляд, себто коли братимемо до уваги лише україномовну друковану спадщину наших інтелектуалів. В іншомовних культурних середовищах, в яких провідні українські творці і теоретики творчості часто були примушені функціонувати силою об’єктивних, майже неминучих, обставин, українці зробили вагомий вклад у революційні процеси розвитку теорії мистецтва та літератури.

Читати далі

«Очима культури» № 42. Леґенди «Тіней забутих предків».

Опубліковано | листопада 2, 2016 | Прокоментуй!

У вступному тексті (названому, із властивим Іллєнкові нонконформізмом супроти канонізованих правил української мови: «Постріл під дощем: Натомість переднього слова») до автобіографічного роману (чи то белетризованих мемуарів?) «Юрка Іллєнка доповідна Апостолові Петру» видатний майстер «українського поетичного кіна» описує обставини химерної дуелі, яка мала відбутися між ним і Сергієм Параджановим після чергової різької сутички в час зйомок їхніх спільних знаменитих «Тіней забутих предків».

Читати далі