Літературний Харків

“Ромео і Джульєтта”. Василь Мисик. Диво повернення

Опубліковано | травня 12, 2020 | Прокоментуй!

Усе замовчуване згодом розкривається, а загублене, на щастя, часом знаходиться. Дійсно важливе. Необхідне.

Так завдяки старанням професора Елеонори Соловей (Київ) та письменника, директора видавництва “Майдан” Анатолія Стожука (Харків) УПЕРШЕ побачив світ окремою книгою діамант перекладацької літератури – український МИСИКОВИЙ варіант “Ромео і Джульєтти” Вільяма Шекспіра.

Читати далі

---

Олександра КОВАЛЬОВА: “Події та постаті” (частина друга)

Опубліковано | листопада 22, 2019 | Прокоментуй!

12-го лютого 2017 р. на письменницькому сайті харківської організації НСПУ було опубліковано першу частину літературно-критичного рукопису, де авторка зібрала статті та нариси, створені в різний час з приводу різних літературних подій та явищ. Найчастіше це відгук на вихід у світ нової книги того чи іншого автора, іноді – спроба включитися  в дискусію, яка мала більший чи менший розголос у літературному житті, ще інший варіант – намагання через спогад утримати в активному вжитку ті чи інші літературні скарби нашого краю. Сьогодні ми пропонуємо увазі читача другу частину збірки, в якій вміщено статті про І.Качуровського, В.Мисика, В.Борового, Л.Палій, А.Лозинського, І.Мироненко, І.Гургулу, А.Перерву, Н.Супруненко, О.Тараненко, О.Тільну, М.Даниленко, Л.Хворост, Ю.Максимейко, Н.Мар’єнко, О.Якименко, А.Литвиненко (Перевозник), А.Тимченко, Р.Кнодта та М.Целлера.

Читати книгу можна тут

---

КУЛЬЧИЦЬКИЙ-ФЕСТ

Опубліковано | серпня 15, 2019 | Прокоментуй!

           ДОКЛАДНИЙ РОЗКЛАД ПОДІЙ ФЕСТИВАЛЮ ЧИТАЙТЕ ДАЛІ.

Читати далі

---

Леонід УШКАЛОВ. УКРАЇНЦІ В БОРОТЬБІ ЗА СВОБОДУ: СТОЛІТНІЙ ЮВІЛЕЙ КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА

Опубліковано | листопада 28, 2018 | Прокоментуй!

До 240-ої річниці від дня народження

Григорія Квітки-Основ’яненка

 

Григорій Квітка-Основ’яненко посідає особливе місце в історії української літератури. Ще за його життя Микола Костомаров у своїй харківській праці 1842 року «Обзор сочинений, писанных на малороссийском языке» стверджував: «Поза всяким сумнівом, честь піднесення рідного слова на найвищий щабель розвитку, – смію сказати, честь створення української літератури належить письменникові, який заховався під прибраним ім’ям Основ’яненка» [Костомаров, с. 167]. Пройде ще три десятиліття, і Михайло Драгоманов у листі до Мелітона Бучинського від 25 грудня 1872 року напише із Флоренції, що Квітка-Основ’яненко, поруч із Шевченком та Гоголем, належить до трійки найвидатніших українських письменників ХІХ століття [Драгоманов 1910, с. 230]. Та, певна річ, іще поважніше місце Квітка посідає в «історії харківської культури». Про кого б із відомих слобідських діячів не заходила мова, поруч із ним одразу ж зринає Квітка. Читати далі

---

Лекція із циклу «Eх libris Михайла Красикова про мистецтво», тема: «По сторінках «Антология современной русской поэзии Украины» Частина 1»

Опубліковано | червня 6, 2018 | Прокоментуй!

6 червня о 17:00 в галереї «Мистецтво Слобожанщини» Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва відбудеться лекція з циклу «Eх libris Михайла Красикова про мистецтво», тема: «По сторінках «Антология современной русской поэзии Украины» Частина 1». Лектор – етнограф, фольклорист, культуролог, мистецтвознавець, літературознавець, поет Михайло Красиков.

      У 1998 р. у Харкові вийшла перша у незалежній Україні  «Антология современной русской поэзии Украины», яка не тільки викликала до себе увагу численних рецензентів та шанувальників поезії, але й підштовхнула деяких поетів до створення своїх антологій. Читати далі

---

Крила ластівки

Опубліковано | квітня 23, 2018 | Прокоментуй!

23-го квітня виповнюється 85 років з дня народження нашої  незабутньої  поетеси, перекладачки, дослідниці слова Майї Львович. Для Харкова  це знакова постать. Непростим був її життєвий шлях. Її зовнішня і внутрішня біографії досить-таки розбіжні. Народилася М. Львович у страшному 1933-му році в Одесі, під час війни була в евакуації в Казахстані, де вперше близько зіткнулася з українською мовою, полюбила її як рідну. З евакуації повернулася до Харкова, у кінці 40-х років почала писати вірші українською мовою. Читати далі

---