Літературний Харків

І НАМ ТАКЕ БУДЕ?

Опубліковано | 7 Травня, 2021 | Прокоментуй!

Недавно з’явилось бажання знайти щось про Марину Петрівну Гаврилову, яка в мої юнацькі роки була в мене керівником літстудії від Спілки письменників (в Палаці культури будівельників у Харкові). Скупенькі згадки про її книжки для дітей у фондах бібліотек, про публікації в періодиці. Біографії не видно. Хотілося знати, чи жива ще? Несподівано натрапив на своє ж таки есе «Хто стерегтиме покинутий рай», розміщене на сайті Харківської письменницької організації. Хтось розмістив його 2012 р. Хто й за яких обставин – геть забулося. А написане воно 2011 р. Там є й кілька сторінок про Марину Петрівну. І зрозуміло, що мережа це зафіксувала і при пошуку воно висвітилось.

Читати далі

---

Олександра Ковальова: ГОЛОСИ З МИНУЛОГО (Спогади)

Опубліковано | 27 Грудня, 2020 | Прокоментуй!

“Людей часто вабить сам дух спогадів, хай навіть недостовірних,  переформатованих свавіллям часу, зі зміщеним фокусом відображення і т.п. “, – так починає свої мемуари харківська письменниця Олександра Ковальова.

До Вашої уваги цикл спогадів із п’яти частин:

1. Перші кроки (спогади про дитячі роки)

2. Studiosus (спогади про навчання)

3. Спілка. Спадщина (спогади про Спілку письменників, організацію “Спадщина”)

4. Моє германофільство. Розповідь про багаторічні німецько-українські  літературні  зв’язки Харкова.

5. Літературна мозаїка

---

“Ромео і Джульєтта”. Василь Мисик. Диво повернення

Опубліковано | 12 Травня, 2020 | Прокоментуй!

Усе замовчуване згодом розкривається, а загублене, на щастя, часом знаходиться. Дійсно важливе. Необхідне.

Так завдяки старанням професора Елеонори Соловей (Київ) та письменника, директора видавництва “Майдан” Анатолія Стожука (Харків) УПЕРШЕ побачив світ окремою книгою діамант перекладацької літератури – український МИСИКОВИЙ варіант “Ромео і Джульєтти” Вільяма Шекспіра.

Читати далі

---

Олександра КОВАЛЬОВА: “Події та постаті” (частина друга)

Опубліковано | 22 листопадаа, 2019 | Прокоментуй!

12-го лютого 2017 р. на письменницькому сайті харківської організації НСПУ було опубліковано першу частину літературно-критичного рукопису, де авторка зібрала статті та нариси, створені в різний час з приводу різних літературних подій та явищ. Найчастіше це відгук на вихід у світ нової книги того чи іншого автора, іноді – спроба включитися  в дискусію, яка мала більший чи менший розголос у літературному житті, ще інший варіант – намагання через спогад утримати в активному вжитку ті чи інші літературні скарби нашого краю. Сьогодні ми пропонуємо увазі читача другу частину збірки, в якій вміщено статті про І.Качуровського, В.Мисика, В.Борового, Л.Палій, А.Лозинського, І.Мироненко, І.Гургулу, А.Перерву, Н.Супруненко, О.Тараненко, О.Тільну, М.Даниленко, Л.Хворост, Ю.Максимейко, Н.Мар’єнко, О.Якименко, А.Литвиненко (Перевозник), А.Тимченко, Р.Кнодта та М.Целлера.

Читати книгу можна тут

---

КУЛЬЧИЦЬКИЙ-ФЕСТ

Опубліковано | 15 Серпня, 2019 | Прокоментуй!

           ДОКЛАДНИЙ РОЗКЛАД ПОДІЙ ФЕСТИВАЛЮ ЧИТАЙТЕ ДАЛІ.

Читати далі

---

Леонід УШКАЛОВ. УКРАЇНЦІ В БОРОТЬБІ ЗА СВОБОДУ: СТОЛІТНІЙ ЮВІЛЕЙ КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА

Опубліковано | 28 листопадаа, 2018 | Прокоментуй!

До 240-ої річниці від дня народження

Григорія Квітки-Основ’яненка

 

Григорій Квітка-Основ’яненко посідає особливе місце в історії української літератури. Ще за його життя Микола Костомаров у своїй харківській праці 1842 року «Обзор сочинений, писанных на малороссийском языке» стверджував: «Поза всяким сумнівом, честь піднесення рідного слова на найвищий щабель розвитку, – смію сказати, честь створення української літератури належить письменникові, який заховався під прибраним ім’ям Основ’яненка» [Костомаров, с. 167]. Пройде ще три десятиліття, і Михайло Драгоманов у листі до Мелітона Бучинського від 25 грудня 1872 року напише із Флоренції, що Квітка-Основ’яненко, поруч із Шевченком та Гоголем, належить до трійки найвидатніших українських письменників ХІХ століття [Драгоманов 1910, с. 230]. Та, певна річ, іще поважніше місце Квітка посідає в «історії харківської культури». Про кого б із відомих слобідських діячів не заходила мова, поруч із ним одразу ж зринає Квітка. Читати далі

---