Публікації за тегом "Ірина Мироненко"

«Бджоли привчили до дисципліни». Полковник-чорнобилець, поет Віктор Пінченко

Опубліковано | жовтня 29, 2019 | Прокоментуй!

• 

Віктор Михайлович народився у Старій Водолазі на Харківщині під Покрову 70 років тому. Річка його дитинства – Мжа. Як сам каже, «тоді природа полюбила мене, а я полюбив природу». Життєва дорога пішла від тихої Мжі до смертоносної Прип’яті, межі життя і смерті. Тож говоримо у студії радіо про його ювілейну книжку віршів «Течія долі».

Читати далі

---

Художниця на даху дому пілігримів – додатковий арт-об’єкт

Опубліковано | жовтня 12, 2019 | Прокоментуй!

• 

Друга неділя жовтня – щорічне професійне свято України – День худо жника. Династії художників зустрічаються так само, як і літературні родини. Наталя Скринник – із роду, де малюють батьки і сестра. Звично для столиці, нетипово для Краснограда, де хоч і є картинна галерея, створена ще Наталчиним хрещеним батьком, але  мистецькі, дизайнерські чи поліграфічні замовлення не засипають професіоналів. Тож Скринники охоче долучаються до різних справ не тільки у Краснограді. Щедрим на пленери став для Наталі 2019 рік. Чекав на її повернення з різних доріг домашній улюбленець Вавель, який виріс із вуличного крихітного знайди. Королівське ім’я дали кошеняті, бо тоді дочка була на пленері у Кракові.

Читати далі

---

Відчинився балкон і туди пішла дорога з віршів (радіопрезентація посмертної збірки)

Опубліковано | вересня 23, 2019 | Прокоментуй!

• 

Олену Голуб знають як поетесу більше на Заході України, ніж на її рідній Харківщині. Сини її народилися у Тернополі, молодша донька – на сході, у Малій Данилівці.  Олена вчителювала, для часопису «Слово між нами» перекладала тексти.

        У січні 2019 р. радіопрограма «Муравський шлях» розповідала про її трагічну загибель на трасі у передмісті Харкова. Тоді  друзі й рідні збирали матеріали й кошти, щоб побачила світ «Пелюстка з Божого саду». І ось ця книжка на студійному столі.

Читати далі

---

Літературу і театр аналізує психіатр (Зустріч на тлі 100-річчя Інни Христенко)

Опубліковано | вересня 4, 2019 | Прокоментуй!

Весільне фото Інни Христенко і Ріхарда Дюрнера  бережно передавали  по рядах у Харківському письменницькому клубі, доки про дружбу з нею розповідав лікар-психіатр Олександр Плотников. Цей знімок я бачила в руках Інни Митрофанівни наприкінці 90-х. «Щасливі дідусь і бабусі», – з посмішкою говорила мені  невисока енергійна жінка, якій личило бути саме дитячою письменницею. Вона у різні десятиліття ніби гралася у піжмурки то з репресіями, то з війною, то з післявоєнним повсякденням. Заняття літературою –  по-своєму діагноз. Але іноді навіть доброзичливий погляд лікаря підбадьорює пацієнта, який йому довіряє. Багато хто з харківських літераторів радився із Олександром Плотниковим, шукав розради у психологічно важких ситуаціях. Тому й запросила після вечора пам’яті Інни Христенко психіатра із півстолітнім стажем роботи Олександра Георгійовича до радіостудії.

Читати далі

---

Майже 30 молодих поетів з 8 країн створили «музей різноперих емоцій»

Опубліковано | червня 3, 2019 | Прокоментуй!

Так про емоції написала Катерина Бойко (Теліга) із Запоріжжя. Вона цього року перемогла у конкурсі «Міжнародна слов’янська поетична премія». Катерина викладає історію у школі, пише також прозу, у якій звертається і до давніх століть, і до часів Світової війни. Конкурси для неї – і самоперевірка, і розширення знайомств.
Цьогорічні особливості конкурсу, започаткованого і шість років поспіль проведеного у Харкові, прокоментував голова журі, письменник і науковець Сергій Шелковий ( на фото в радіостудії).

Читати далі

---

Дисидент із Балаклії першим помітив талант літстудійця Анатолія Перерви

Опубліковано | квітня 12, 2019 | Прокоментуй!

«Як даровано мало часу мені, щоб про це розказати тобі». Рядком Анатолія Перерви починаю нотатки до його 70-річного ювілею, який відзначаємо вже без нього. Чи не найчастіше цитують ось цю поетову строфу:
Я плачу за днями, що легко минають,
А їх не зупиниш слізьми чи словами.
Я плачу за всім, що не з нами. І навіть,
коли Ви зі мною, я плачу – за Вами.

Читати далі

---