Опубліковано | 1 Грудня, 2022 | Прокоментуй!
Олександра Ковальова, Харків
Триста років багато це чи мало, аби щось осмислити, осягнути? Іноді багато, іноді мало. У нашому випадку, звісно, мало. Що нам відомо про нашого великого земляка в рамках його біографії? Те, що його батьком був малоземельний козак Лубенського полку Сава Сковорода. А от мати, з матір’ю, тут усе дуже непросто, адже ма-ти філософа, Пелагея Степанівна, походила з роду Шан-Гіреїв, які служили в Канівському та Корсунському полках, вважалися прями-ми нащадками Чингісхана і правили Кримом понад чотириста років.
Читати даліОпубліковано | 27 Вересня, 2017 | Прокоментуй!
Духоборство зародилося в Україні, на Слобожанщині. Здається, вперше слобідських духоборців змалював іще російський літератор Павло Сумароков у своїй книзі «Досуги крымского судьи, или Второе путешествие в Тавриду», що вийшла 1803 року в Санкт-Петербурзі[1]. «Залишивши Білгород, – писав він, – я продовжив свій шлях до Харкова, не доїжджаючи до якого верст 30, бачив праворуч село Проходи – поселення духоборців […] На думку декого, ця єресь взяла свій початок років 60 тому в Харківській губернії, в селі Охочому, і ось що про неї розповідають. Прийшов туди один похилого віку іноземець, який назвав себе відставним унтер-офіцером і який, почавши обережно проповідувати нові правила, збирав вечорами поселян і тлумачив їм своє вчення. Упродовж певного часу він давав їм поради, допомагав, мирив суперечки, завдяки чому здобув собі довіру й любов у багатьох. На їхнє прохання він погодився залишитися жити серед них і, переходячи з дому в дім, нарешті, у них і помер. Таким чином виросла секта […] Гадають, що той проповідник був квакером, і, хоч це викликає певний сумнів, слід сказати, що духоборці мають чимало схожого у звичаях та обичаях із квакерськими, а особливо з гернгутерськими правилами» [Сумароков, с. 43–44].
Звісно, навряд чи випадає говорити про цілковиту збіжність поглядів квакерів та духоборців. Про це свідчить хоч би ось така історія. Читати далі
Опубліковано | 17 Липня, 2015 | Прокоментуй!
До 180-ої річниці від дня народження
Олександра Опанасовича Потебні
Навряд чи помилюся, коли скажу, що Олександр Потебня (1835–1891) і Григорій Сковорода (1722–1794) належать до кола найбільших українських мислителів. Принаймні їхню роль у нашій інтелектуальній традиції важко переоцінити. Мені здається, що це свого роду символічні образи нової і старої України. А чи існує між ними якийсь зв’язок? Дуже цікаве й непросте питання. Напередодні ювілею Потебні спробую на нього відповісти. Читати далі
Опубліковано | 12 Грудня, 2012 | Прокоментуй!
14 грудня в Клубі письменників пройшла презентація книги «Листування Григорія Сковороди з Михайлом Ковалинським», що вийшла до 290-річного ювілею слобідського любомудра у видавництві «Майдан». Читати далі
Опубліковано | 5 Грудня, 2012 | Прокоментуй!
3 грудня Україна відсвяткувала 290-річний ювілей мудреця й поета Григорія Сковороди. Навіть пошукова система Google на головній сторінці розмістила на фоні річки зображення мандрівного філософа із палицею в руках. Святкові заходи відбувалися в Києві і в Чорнухах, Полтаві і Переяславі-Хмельницькому, містах і містечках. Харківщина, звісно, теж не стояла осторонь. Слобожанщина теж святкувала: день розпочався урочистостями в Національному літературно-меморіальному музеї Г.С.Сковороди у Сковородинівці, а завершився концертом у Будинку культури Київського району Харкова. Читати далі
Опубліковано | 1 Грудня, 2012 | Прокоментуй!
Щовівторка, 19.00 ? відкритий поетичний вечір «Харківської поетичної тусовки».
Щоп’ятниці, 19.00 ? збори Кіноклубу в Літмузеї (анонси на сторінці kinoklub_litmuz.livejournal.com)
Постійні експозиції
«Григорій Сковорода: мандрівка за щастям»
Постійна експозиція Харківського Літмузею присвячена творчості Григорія Сковороди, українського мандрівного поета і філософа XVIII ст., його міркуванням про щастя.
«Апокриф»: тексти та долі українських письменників ХХ століття
Експозиція «Апокриф» в унікальних експонатах представляє епізоди творів та доль українських літераторів ХХ століття – модерністів та представників Розстріляного відродження, учасників діаспорних мистецьких угрупувань та шістдесятників, а також «дев’яностників», «позадесятників» та «двотисячників». Читати далі