Поза мораллю і законом

         Щойно стало відомо про рішення депутатів Харківської міськради, формально обраних туди восени 2010 року, а насправді протягнутих партією регіонів у якості своїх підручних.

         Схоже, ці люди не розуміють, що вони вже давно нікого не представляють у місті, окрім сепаратистського охвістя, яке тимчасово причаїлось і зрідка здійснює свої українофобські вилазки. Складається враження, що міськрада своїм рішенням намагається реанімувати антиукраїнські настрої в Харкові. Не вийде, гаспада! Вам уже ніхто не вірить.

         Cьогоднішнє рішення міськради ми розцінюємо, як постріл у спину українським військовим, які ведуть боротьбу з сепаратистами і бойовиками “путінської” Росії. Тож постає закономірне питання — “З ким ви, функціонери харківської міськради?”

         Зрештою, досить нагороджувати один одного, вихваляючись своєю вірнопідданістю чужій державі. Ви дограєтесь,  “патріоти”, а по суті — “дядьки отєчєства чужого”.

         Хто ці люди і що вони зробили?  — постає закономірне питання в українського Харкова. Ми розуміємо природу цих діячів, їх відірваність від України і українців, відчуженість від усього питомо українського. Невже манкурти в міській раді і далі будуть призначати “героями” людей не тільки чужих, а й ворожих?

         Сьогодні ми зайвий раз почули антиукраїнський голос у Харкові. На цей раз то не був натовп сепаратистів на майдані Свободи, це було рішення органу місцевого самоврядування. Невже цим людям так замакітрилось у голові, вони настільки ненавидять Україну і українців, що вже не можуть зупинитися. Блюзнірськи виглядає рішення присвоїти звання почесного громадянина Харкова двом громадянам Росії, причетним до схвалення агресії проти України. Чим же прославились ці діячі? Тим, що профінансували зведення чужого храму чужої церкви, яку очолює українофоб і натхненник православної армії на Донбасі патріарх Кіріл.

         Навіть не зринула думка в їхніх одурманених чадом українофобства головах надати звання почесних громадян Харкова загиблим воїнам-героям на Донбасі. Для більшості депутатського корпусу герої — це “заслані козачки” “путінської” Росії.

         Логічним постає запитання: а чи найближчим часом такі депутати не проголосять якусь “харківську народну республіку” або ж визнають Харків територією Росії. Побоювання зовсім не безпідставні. Вони в руслі логіки вчинків харківської міської ради.