Опубліковано | 1 Червня, 2026 | Прокоментуй!
Є книги, які пахнуть свіжим друком, а є книги з ароматом старості. Є книги, які пахнуть побутовим пилом, а є — із пахощами лук. Є пластикові, екранні книги, а є живі, із внутрішнім трепетом аркушів.Книги
Праця Ірини Мироненко «Доступ. Спроба портрета офіцера й поета Віктора Пінченка» — фундаментальне нагадування нащадкам, кому завдячуємо за українське сонце і небо, — запахла медом, пергою, солдатським потом, запилюженими армійськими чобітьми і… невловимою радіацією. Книга вийшла у харківському видавництві «Майдан» весною 2026 року.
Читати даліОпубліковано | 30 Травня, 2026 | Прокоментуй!

Завантажити можна тут
Опубліковано | 28 Березня, 2026 | Прокоментуй!
Національний тиждень читання поезії в Україні у 2026 році пройшов від 16 до 22 березня, був традиційно приурочений до Всесвітнього дня поезії (21 березня). Організатор — Український інститут книги (УІК). Його влаштували вже втретє. Цьогорічна тема — «Золотий гомін» (образ Павла Тичини 1917 року). Завершальним акордом у Музеї літератури в столиці стала презентація збірки «Київські різдвяні вірші», яка об’єднала понад 30 авторів.
Читати даліОпубліковано | 20 Січня, 2026 | Прокоментуй!
Історія держави. Юридичний вісник України № 26 (1559), 16 – 31 грудня 2025 року
Читати даліОпубліковано | 18 Грудня, 2025 | Прокоментуй!
17 грудня відбулася віртуальна презентація нової збірки Ірини Мироненко «Колиска для Бога» (вірші 2014-2022 років побачили світ у харківському видавництві «Майдан»). За точку перетину голосів і думок обрали Львівську обласну універсальну наукову бібліотеку.
До слухацької аудиторії долучалися шанувальники поезії з Харкова, Берестина, Сум, Києва, Люксемберга, Котбуса (Німеччина) і найвіддаленіша у просторі слухачка – з Павлодара (Казахстан), до якого понад три тисячі кілометрів.
Читати даліОпубліковано | 29 Травня, 2025 | Прокоментуй!
Цій книжці переднє слово потрібніше, ніж будь-якій іншій, бо коли не пояснити, яким дивним способом вона склалася, то може здатися, що в ній все напхано без ніякого ладу.
Мій співрозмовник: однокурсник, одногрупник по навчанню в Харківському юридичному інституті в 1976-1980 р.р. Гардецький Олександр Степанович. Та не скажу, що тоді мав приятелів, з яким жив душа в душу і якого знав, як себе самого. Зустрілися через 43 роки.
Читач легко одразу зрозуміє, що це про чесного слугу, коли спокійно ознайомиться з його трудовою та службовою діяльністю.
Читати тут: