Опубліковано | 28 листопадаа, 2025 | Прокоментуй!

28 листопада 2025 року – день народження поетеси, перекладачки і авторки книжок прози Олександри Прокопівни Ковальової без неї самої. «Минають дні, минають ночі» – озиваються слова з афіші, на тлі якої багато хто усміхнений, а вона – замислена. Нині готується до друку уже не тільки посмертна збірка її творів, а й збирається-наповнюється книжка спогадів друзів і колег з різних місць світу, міст і селищ, де знають, читають Ковальову. Із цієї книжки згадок і посвят – сторінки, надіслані з Німеччини.
Читати даліОпубліковано | 20 листопадаа, 2025 | Прокоментуй!
15 листопада у Берестині на Харківщині відбулася презентація новинки видавництва «Майдан» – збірки віршів Ірини Мироненко 2014 – 2022 років «Колиска для Бога».
Опубліковано | 17 листопадаа, 2025 | Прокоментуй!
У харківському видавництві «Майдан» вийшла збірка віршів 2014 – 2022 років, написаних авторкою в ці роки на Харківщині. Деякі з них друкувалися у попередніх книжках і антологіях, також виданих «Майданом».
Художнє оформлення – Наталії Скринник, яка під час повномасштабного вторгнення не просто працює в рідному місті як дизайнерка, а й фіксувала події 2022 року в картинах. Згодом вони склали виставку в місцевому краєзнавчому музеї, який має ще й картинну галерею. Виставка має назву «Як ти?» і поєднала творчість доньки і батька, теж професійного художника Василя Скринника.
Читати даліОпубліковано | 15 листопадаа, 2025 | Прокоментуй!

Наш земляк так описував свої дитинство:
«Я був сином степу, сином ріллі і кураю, хльостких осінніх дощів».
Рішенням сесії Сахновщинської районної ради IV скликання від 25 січня 2006 року заснована літературна премія імені Михайла Чабанівського.
Для цьогорічних лауреатів у Сахновщині влаштували мистецьке свято.
Читати даліОпубліковано | 8 Жовтня, 2025 | Прокоментуй!
Премія імені незаслужено замовчуваного в ХХ столітті лірика-філософа заснована 2000 року Лігою українських меценатів та журналом «Київ». У її описі зазначається – «за нові поезії, які стали взірцем глибинного ліризму в дусі традицій Володимира Свідзінського і помітним явищем сучасної української поезії».
Ось слова цьогорічної лауреатки Ірини Мироненко, що прозвучали в Національному музеї літератури України в день пошанування лауреатів одразу кількох творчих відзнак, зокрема, й премії імені Володимира Свідзінського.
Читати даліОпубліковано | 10 Липня, 2025 | Прокоментуй!
Служіння літературі, як служіння Богу – поки й віку твого. В гіршому випадку – поки здоров’я й сил. Поки не відчуєш, що пора на покой. Що ж конкретніше стосується роботи над словом, то важливо як можна довше зберігати добру творчу, а отже, й життєву форму. Як зберігав її, вважай, до останніх днів Микола Возіянов.
Для мене Микола Кирилович назавжди залишається в двох іпостасях: коректного, уважного, діловитого секретаря Харківської письменницької організації і поета-гумориста. Я багато років думав, що це і є його коронний жанр, а іншого не треба.
Тому, коли в уже поважному віці Возіянов став творити і публікувати ліричну поезію, це стало для мене до певної міри відкриттям . Здавалося, це для нього нехарактерно і не притаманно.
Виявилось – ні.
Читати далі