КОРИДОР СЛАВИ
Коридором Слави провели
Кіборгів – низький уклін за мужність!
Хоч обличчя – кольору золи,
В поглядах – такий посил потужний!
Воїни – кохані і сини,
І батьки – Захисники держави!
Не бажали клятої війни.
Захист – завжди благородна справа.
Коридором Мужності ідуть,
Коридором Ніжності й Подяки!
Кожен – з вами цю долає путь,
Стиснувши вуста, аби не плакать…
Коридором Світла і Життя
Вас ведуть, а ми душею – з вами. ..
Найсильніші в світі почуття
В нас усіх – не передать словами…
Часу іншого відкрили лік:
Для сліпих – надія на прозріння.
Кожен з вас – це Справжній Чоловік,
Це – Надія людства на спасіння.
25.01.15
1941 – 2014
Сорок перший – чотирнадцятий…
Дати воєн… І журби…
“Плине кача” – сльози нації –
І пливуть човни-гроби…
Із Майдану і з Донеччини
“Плине кача” крізь серця…
Невідома, засекречена
Давня – та війна – і ця…
Сльози матерів – за датами…
Змінені лиш вороги.
Повниться земля солдатами,
Як водою береги.
Неможливо бути осторонь
Між словами “вмерти” й “жить” –
Збережи життя ім, Господи!
Україну збережи!
21.11.14
Харків – Київ
* * *
Світла моя Україно,
Ти не хотіла війни:
Кращі сини твої гинуть,
Бо патріоти вони.
Підлих фашистів навала –
Гусінь зелена на сад!
Згинуло їх вже чимало –
Щезла дорога назад…
Та очманілий загарбник
Знов посилає орду
Гинуть нізащо й замарно!
Мов матері їх не ждуть…
Так віддають на поталу
Легко?.. Без болю й жалю?!
Серце ж не каменем стало?!
Не за країну ж свою!
Наші солдати – герої:
В них Україна своя.
Змусили взятись до зброї,
Змусили гинуть в боях…
Бо захищають від смерті
Сім»ї свої. Від – чужих!
…Мужні, достойні і вперті –
Боже, ти їх збережи!
22.01.15
* * *
Знайомий шлях… І я не за кермом,
То ж можу розглядати всі дрібниці,
Летіти разом з молодим орлом,
Відтворюючись у його зіницях…
Спостерігати за життям трави,
Де вкраплені горошок і ромашки,
І помічати десь паркан новий,
Десь – клумбу циній… Все нове – на краще!
На краще все, щ,о пророста з душі
І твориться невтомними руками…
Не за кермом – тож можу не спішить,
Хоч поспішати звикла вже роками!
Життя летить і вимага від нас
Щодня робити власний точний вибір.
І перед вибором – ми повсякчас –
Не заючи, що згодом з цього вийде!
Не можем одночасно бути скрізь –
Тож знову вибір неминуче буде,
А приведе до радості чи сліз –
Не можуть наперед дізнатись люди…
Щоденний вибір із десятків місць
Легким, звичайно, і не може бути.
Ми вибираєм доброту і злість,
Ми вибираєм: люди ми, не люди…
Не люди ті, хто вибирає зло.
Хто зраджує землі та Україні –
У кого Батьківщини не було
І вже не буде нізащо віднині.
25.07.14
Харків – Полтава
* * *
Вода в ставку небесно-синя
І жовтих квітів щедрий сміх –
Це, наче прапор України
Природа створює для всіх!
Ось льон квітує у долині,
На березі пісок рудий –
Це, ніби прапор України,
Що захищає від біди.
Волошки край дороги сині,
А далі – соняхи цвітуть…
Це Україна стелить сину
Цим прапором щасливу путь!
25.07.14
Харків – Полтава
* * *
Живіть, усі сини Вкраїни!
Хай вас оберіга Господь!
Щоби ніхто вже не загинув
Від зрадників і від заброд.
Живіть усі! Нехай Герої
Вас захищають із Небес!
Вони вже заплатили кров»ю
За Батьківщину, мир і честь…
25.07.14
Харків – Полтава
* * *
Людина, що не любить землю власну,
Нізащо не полюбить і чужу!
Тож зрадники радіють передчасно,
Що подолали – зрадницьку! – межу…
Чужа земля не принесе ніколи
Тепла й добра тому, хто зло несе.
Тож, зрадники, готуйтеся до болю,
Тепер він в домі вашім – над усе.
Ви вже не дома, а в ганебних приймах.
Ви – зрадники. Копійка вам ціна.
А Батьківщина вас назад не прийме –
На вас тавро. Іудина вина.
16.06.14
* * *
Немає покоління без війни.
За що ця кара нашій Україні?!
Сполохані – за що?! – дитячі сни,
Чим завинила й перед ким – дитина?!
Чи є серця в правителів тупих?..
Чи поважають їх – хоч власні діти?
Чи, може, серед цих дітей такі,
Що здатні вбивствам і війні радіти?
Не схаменуться нелюди війни,
Бо в них нема ні розуму, ні серця!
Бо прагнуть лиш нових земель вони –
Так у фашистів всіх часів ведеться.
Та України їм не звоювать,
Бо українці – надто волелюбні.
Загине їх тут незчисленна рать,
Якщо на нашу землю лізти будуть!
16.06.14
* * *
У нас уже так мало шансів є…
Але вони ще є – зроби свій вибір!
Щоб слово наше – і твоє, й моє –
Ніхто із наших душ і тіл не вибив.
Байдужість не приносила добра
Нікому зроду – гинули народи.
Є за плечима крила – вже пора
Розкрилить їх для нашої свободи.
23.05.14
Харків – Київ