• Головна
  • Товариство
  • Творчість
    • Поезія
    • Проза
    • Драматургія
    • Критика та есеїстика
    • Переклади
    • Зав’язь
  • Літпроцес
    • Журнал “Харків. Lit”
    • ЛітReview
    • “Кальміюс”
      • Кальміюс-2018
      • Кальміюс-2017
      • Кальміюс-2016
  • Історія
    • Літературний Харків
    • Постаті
    • Очима культури
  • Наші партнери та друзі
← «РВАНА РАНА РЯДКА БОЛИТЬ ДО НЕСТЯМИ…» (рецензія О. ШАЛАК на книгу І. МИРОНЕНКО)
Ніна Виноградська — шляхом самодостатности →

Їх надихав Люботин

Опубліковано в 28 Сер, 2016 Прокоментуй! 2 308 переглядів

Таку (а, можливо, й іншу) назву матиме поетична антольоґія, робота над укладанням якої щойно розпочалася. До книжки ввійдуть вірші українських поетів, які або народилися в Люботині, або ж були пов’язані життям та творчою працею з цим невеличким слобожанським містом.

Далеко не кожен навіть із сучасних мегаполісів може, подібно до Люботина, похвалитися десятками імен самобутніх поетів, витоки та розквіт творчости яких були б пов’язані з рідним містом. Саме Люботин та його мальовничі околиці протягом близько двох століть (від XIX до початку XXI) стали справжнім джерелом надхнення — як для літераторів, котрі тут народилися й виросли, так і для тих, кого одразу й назавжди зачарувала дивовижна краса цього краю, хто відчув і власну причетність до його славетної та водночас драматичної історії…

За творами цих поетів можна досліджувати етапи розвитку вітчизняної поезії, оскільки їхні мистецькі пошуки відбувалися, здебільшого, в контексті загальноукраїнського літературного процесу. У Василя Мови (Лиманського) ще відчуваємо відлуння доби романтизму, народницькими за своєю сутністю є творчі та світоглядні засади Марусі Вольвачівни, певну данину авангардизмові встигла віддати молода Наталя Забіла, натомість Олександер Корж помітно тяжів до неоклясиків…

А от однією з ознак новітнього (по Другій світовій війні) часу стало непримиренне протистояння патріотично налаштованих мистців слова та антиукраїнської тоталітарної влади — поети, звертаючись до минулого й апелюючи до нащадків, незмінно мали в цьому жорстокому двобої переконливу моральну перевагу. Дуже різні за мистецькими вподобаннями та естетичними засадами Володимир Пасічник, Микола Козак, Степан Сапеляк ладні були ціною власної свободи, здоров’я й самого життя стверджувати та відстоювати свої послідовно націоналістичні переконання.

Зараз уже маємо вагомі підстави, аби говорити і про люботинську поетичну традицію, що її визначальною прикметою є глибоке патріотичне почуття — присутнє (часом, опосередковано) не в самій лише громадянській ліриці. А ще — надзвичайна щирість (без якої, власне, неможлива справжня поезія), природність інтонацій у спілкуванні з читачем-співрозмовником, помітне тяжіння до лірики пейзажної, позначеної сміливим використанням нетривіальних виражальних засобів… Незаперечним також є наступне: кожен із представлених у цій книжці поетів спромігся сказати щось своє, заповітне — в тільки йому притаманній формі.

На читачів Антольоґії чекає радість зустрічі не лише з поетами, добре відомими в Україні та світі, але й із тими, чий творчий доробок ще не став надбанням широкого читацького загалу. Різним, звісно, є і ступінь оволодіння майстерністю віршування — разом із досвідченими літераторами за професією представлені обдаровані поети-аматори… Із цілої низки причин добірки віршів, опрацьовані вже упорядником, суттєво різняться за своїм обсягом, однак, будь-яка з них містить достатньо поетичного матеріалу, щоби скласти власну неупереджену думку про того чи іншого автора.

Чи можна вважати наведений нижче наявний вже перелік поетів, які творили «з Люботином у серці», більш-менш вичерпним? Мабуть, що ні. Тому упорядник буде щиро вдячний членам літературної спільноти за пропозиції стосовно складу майбутньої Антольоґії.

Тел. упорядника: 761-04-86 (Петро Джерелянський);

E–mail: jerel@ukr.net

 

  1. Маруся Вольвачівна
  2. Василь Мова (Лиманський)
  3. Наталя Забіла
  4. Олександер Корж
  5. Володимир Пасічник
  6. Володимир Калашник
  7. Станіслав Шумицький
  8. Олекса Марченко
  9. Віктор Киян
  10. Євген Олексієнко
  11. Микола Козак
  12. Кость Маковійський
  13. Олександер Кибальник
  14. Алла Солодовникова
  15. Віктор Бойко
  16. Зоя Гостєва
  17. Ніна Виноградська
  18. Олена Певна
  19. Олександра Ковальова
  20. Петро Джерелянський
  21. Степан Сапеляк
  22. Ніна Супруненко
  23. Олександер Євтушенко
  24. Любов Каракаптан
  25. Богдан Ант
  26. Люцина Хворост
  27. Ганна Панахно

 

Антологія поезії , Люботин , Петро Джерелянський

Залишити коментар

Натисніть сюди, щоби скасувати відповідь.

Ви повинні увійти, щоб залишити коментар.

  • Анонси
  • Події
  • Новинки
  • Рецензії
  • Інтерв'ю

Недавні записи

  • Дмитро Щербань. Незламний прокурор (Розщебнувши ґудзики генеральського мундиру прокурора)
  • «Вікно на Хрещатик» з однойменним вальсом із Варшави і харківською передмовою
  • Час відновити справедливість!
  • Все залишається людям
  • Анатолій Стожук: «Головні битви людини проходять у її серці». До ювілею письменника і видавця
  • Рядки з передмістя і Харкова перемогли на поетичному конкурсі в Києві
  • «Так довго не живуть, а я живу». Чорнобилець Віктор Пінченко на творчому вечорі в Мерефі

Позначки

1920-ті роки Marko Robert Stech І. Мироненко Ірина Мироненко Антоніна Тимченко Бобошко Боровий Брюґґен Василь Мисик Віктор Бойко Віктор Тимченко Віталій Квітка Григорій Сковорода Дмитро Щербань Кириченко Ковальова Л. Хворост Леонід Ушкалов Люцина Хворост Марко Роберт Стех Мельників Михайлин Михайло Красиков О. Ковальова О. Тараненко Олександра Ковальова Очима культури Перерва Петро Джерелянський Романовський Сергій Шелковий Сковорода Стожук Супруненко Тома Хворост Шелковий малярство музика поезія поезія національного опору розстріляне відродження сталінізм українська культура українська література
© Усі права застережено
Харків-61002, вул. Чернишевська, 59; (057)700-40-58; електронна адреса: kharkiv.nspu@gmail.com
2012 Сайт Харківської обласної організації Національної спілки письменників України
Підтримка сайту: Андрій Пеляк