У Сахновщинській громаді вітали нових лауреатів премії імені Михайла Чабанівського

Наш земляк так описував свої дитинство:

«Я був сином степу, сином ріллі і кураю, хльостких осінніх дощів».

Рішенням сесії Сахновщинської районної ради IV скликання від 25 січня 2006 року заснована літературна премія імені Михайла Чабанівського.

Для цьогорічних лауреатів у Сахновщині влаштували мистецьке свято.

Ініціатор премії — краєзнавець, письменник Володимир Вакуленко, меценат премії — керівник агрофірми «Прогрес» Володимир Моргун. Співзасновники – Харківська обласна організація Національної Спілки письменників України,  яку очолює Анатолій Стожук.

Премія заснована  для заохочення сучасних прозаїків до написання творів, присвячених висвітленню найкращих здобутків сьогодення, а також для популяризації новітньої української літератури серед сільського населення.

Письменник і журналіст Михайло Чабанівський (справжнє прізвище Циба) народився восени 1910 року в селі  Лигівка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії (тепер Сахновщинська громада Берестинського  району Харківської області). Помер навесні 1973-го   у будинку творчості в Ялті, похований на Байковому кладовищі, у Києві.

Батько майбутнього письменника Іван Миколайович Циба (1878-1933) був сільським учителем.1911 року з’явилася  тонесенька, на 15 сторінок, збірочка поезій «Думки-лебедоньки» Івана Циби під редакцією В. Січовика (псевдонім поета-лірика, драматурга і перекладача Володимира Самійленка). Іван Циба писав дидактично:

Гуртуйтеся, єднайтеся, кохайте науку,

Бо освіта захищає кожного від муки! –

Бо за нею сонце волі зійде на – Вкраїні

…І засяє наша слава світлом на чужині…

Ще в зовсім юному віці, в житті учительського сина Михайла сталася драма: батько пішов від дітей і дружини та оженився вдруге. Покинуте сімейство опинилася в скруті. Малому Михайлові довелося наймитувати.

Ось як згадував Іван Васильович Шинкаренко, близький родич М. І. Чабанівського:

Іван Миколайович Циба був учителем у Лигівці, а при радянській владі – інспектором народної освіти Харківської губернії. Як почався голодомор, Іван Миколайович пішов проти Сталіна. Його засудили, розстріляли як ворога народу. Михайло, щоб друкуватися, взяв псевдонім Чабанівський. На війні доказав свою благонадійність.

З 1930 року Циба-Чабанівський працював у  пресі.  Ще до арешту батька, 1931 року надрукував першого вірша в газеті. Заочний істфак йому завадила закінчити війна.

Чабанівському було 39 років, коли побачила світ його дебютна збірка оповідань «Свіжа скиба». Працював багато. Майже щороку виходили оповідання. повісті, романи. «Казковий край», «Перші сходи», «Алмаз» , «Срібні ключі», «Степовий цвіт»,  «Кам’яне небо», «Стоїть явір над водою» «Балканська весна»  та інші.

Традиційно осінньої пори й цього року в Сахновщинському будинку культури пройшла  церемонія вручення всеукраїнської літературної премії імені Михайла Чабанівського. Організаторами заходу є Сахновщинська селищна рада на чолі з селищним головою Володимиром Суєцьким, ПСП «Агрофірма «Прогрес» (генеральний директор Володимир Моргун) та Харківська обласна організація Національної спілки письменників України.

Подробиці у публікації

«Я був сином хльостких осінніх дощів». На  честь Михайла Чабанівського у Сахновщині вручені премії його імені

https://gromada.group/news/statti/ya-buv-sinom-hlostkih-osinnih-doshiv-na-chest-mihajla-chabanivskogo-u-sahnovshini-vrucheni-premiyi-jogo-imeni