• Головна
  • Товариство
  • Творчість
    • Поезія
    • Проза
    • Драматургія
    • Критика та есеїстика
    • Переклади
    • Зав’язь
  • Літпроцес
    • Журнал “Харків. Lit”
    • ЛітReview
    • “Кальміюс”
      • Кальміюс-2018
      • Кальміюс-2017
      • Кальміюс-2016
  • Історія
    • Літературний Харків
    • Постаті
    • Очима культури
  • Наші партнери та друзі
← ВИТЯГ ІЗ ПРОТОКОЛУ № 5
Міжнародний літературно-мистецький фестиваль «Йогансен-fest» →

«Очима культури» № 18. Ігор Костецький про самототожність і українсько-російські взаємини.

Опубліковано в 20 Чер, 2013 Прокоментуй! 4 096 переглядів

 

Хто читав бодай деякі фраґменти із розлогої (та аж ніяк не вичерпної) добірки літературознавчої та культурософської есеїстики Ігоря Костецького, яку я запропонував українському читачеві упродовж 2007 ta 2008 рр. на сторінках журналу «Кур’єр Кривбасу», той мав нагоду перконатися у насправді подиву гідних масштабові та глибині ерудиції цього блискучого, та досі недооціненого земляками літератора й мислителя.

Особлива насолода від читання есеїстики Костецького, значною мірою (бодай для мене), виникає як наслідок своєрідного поєднання наукового та розповідного (напівбелетристичного) стилів. Ці есеї написав витончений ерудит культуролог, але й водночас майстер пізньомодерністичної прози і «літератури факту» (як, приміром, знаменитого есею-повісті «Мій третій Рим» чи коротших творів подорожньої прози). В тих есеях строго науковий виклад (часто в руслі формалізму або празького структуралізму) майстерно інкрустований у живу й захопливо цікаву розповідь про творців, твори, концепції та життєві й історичні контексти.B18 1 Kostetsky_1958

У матерію своїх літературознавчих есеїв Костецький неодмінно вплітає особисті роздуми, гіпотези, враження і теорії, насамперед філософського й культурологічного характеру. А проте про питання злободенні (в тому й особисті), а зокрема й соціо-політичні він пише доволі рідко. Згадані в моєму телесюжеті тексти Костецького унікальні в тому сенсі, та, тим не менш, варті особливої уваги.

Правда, уривки його незавершеного автобіографічного есею, який мав бути частиною передмови до планованого 20-томного видання його творів, це текст глибоко філософський, і навіть важливе питання української національної самототожноті трактоване ним як доволі другорядний елемент глибшої проблеми містерії людської особистості як такої. Ось, для прикладу, випадковий фраґмент з того есею (увесь текст можна знайти в книжці зібраних творів Костецького «Тобі належить цілий світ». Київ: Критика, 2005).

«Я відчуваю, що можу все. Можу стати злочинцем, і можу стати праведником. Для мене, для людини це ніколи не запізно… Я є цілковита порожнеча, порожнеча від початку до кінця днів моїх. Те, що називається сьогодні і називатиметься взавтра “Костецький”, воно існує лише як сприйняття, сприйняття інших, але насамперед моє власне сприйняття. Я вільний дати рух феноменові Костецького або призвести його до безруху… Відчуття, що твоє тіло випадкове, що воно може кожної хвилини застопорити й відмовитися далі йти й відчувати – це либонь найжахливіше, найбездонніше з усього, що зазнає свідомість окремої людини. А разом з тим відчуття прірви, з якої B18 2 Ukraina i svit coverнема виходу, має в собі найгострішу привабу, що з нею не зрівняється приваба слави, приваба багатства, приваба статі… Це солодке почуття порожнечі — адже саме з нього я можу довести наочно, що з нічого таки буває щось. Я спроможний вигадати для себе ім’я, його особливу транскрипцію, розписати наперед свій життєпис і вдосконалити його в минулому на власний смак і вподобу. З абсолютного ніщо постає величина, особистість, окреслена кріпким контуром. З прибраним ім’ям і біографією я стаю самотворною індивідуальністю, точнісінько за тим самим законом, за яким невиразна, збита в отару купа людей, прибравши ім’я і зробивши собі історію, стає нацією…»

Два розлогі есеї «Етюди українсько-російські» та «Етюди українсько-европейські», у яких-то автор приділяє велику увагу тим же самим питанням української самототожності, але вже в конкретному контексті соціо-політичних і культурних взаємин українців із Росією, з одного боку, та з Европою із другого, насичені такою масою роздумів та ідей (деякі з них вельми контроверсійні), що коротке і схематичне обговорення одного-двох ключових питань у моєму телесюжеті не може дати навіть приблизного уявлення про повний обсяг текстів та постулятів Костецького.

На жаль, оба ці тексти на даний час практично недоступні в Україні. «Етюди українсько-російські» були надруковані у 1953–54 рр. у редаґованому Костецьким знаменитому журналі «Україна і світ». «Етюди українсько-европейські», написані дещо пізніше (приб. 1956) ніколи не були оприлюднені і я розшукав їх в архіві письменника. Маю надію, що 2013 р. у сторіччний ювілей з дня народження Костецького вдасться видати новий збірник його творів, в якому оба цикли «етюд» обов’язково будуть поміщені.

 

Marko Stech 2 small 2kontakt_logo (male)Усі телепередачі «Очима культури» можна подивитися тут: на моїй сторінці «Очима культури».

Дякую за Вашу увагу! Щиро, Марко Роберт Стех

Продовження циклу «Очима культури» — телесюжет № 19 про загадковий документ нашої інтелектуальної історії «Історію Русів».

Marko Robert Stech , драматургія , еміґраційна література , Ігор Костецький , Марко Роберт Стех , Очима культури , театр , українська ідентичність , українська культура , українська література , українсько-російські стосунки

Залишити коментар

Натисніть сюди, щоби скасувати відповідь.

Ви повинні увійти, щоб залишити коментар.

  • Анонси
  • Події
  • Новинки
  • Рецензії
  • Інтерв'ю

Недавні записи

  • Дмитро Щербань. Незламний прокурор (Розщебнувши ґудзики генеральського мундиру прокурора)
  • «Вікно на Хрещатик» з однойменним вальсом із Варшави і харківською передмовою
  • Час відновити справедливість!
  • Все залишається людям
  • Анатолій Стожук: «Головні битви людини проходять у її серці». До ювілею письменника і видавця
  • Рядки з передмістя і Харкова перемогли на поетичному конкурсі в Києві
  • «Так довго не живуть, а я живу». Чорнобилець Віктор Пінченко на творчому вечорі в Мерефі

Позначки

1920-ті роки Marko Robert Stech І. Мироненко Ірина Мироненко Антоніна Тимченко Бобошко Боровий Брюґґен Василь Мисик Віктор Бойко Віктор Тимченко Віталій Квітка Григорій Сковорода Дмитро Щербань Кириченко Ковальова Л. Хворост Леонід Ушкалов Люцина Хворост Марко Роберт Стех Мельників Михайлин Михайло Красиков О. Ковальова О. Тараненко Олександра Ковальова Очима культури Перерва Петро Джерелянський Романовський Сергій Шелковий Сковорода Стожук Супруненко Тома Хворост Шелковий малярство музика поезія поезія національного опору розстріляне відродження сталінізм українська культура українська література
© Усі права застережено
Харків-61002, вул. Чернишевська, 59; (057)700-40-58; електронна адреса: kharkiv.nspu@gmail.com
2012 Сайт Харківської обласної організації Національної спілки письменників України
Підтримка сайту: Андрій Пеляк