НАЙДОВШИЙ РІК
Коли почався рік страшний,
Нас тінь, що ледь охопить око,
Укрила… Відлік йде новий —
Від чотирнадцятого року.
Із літ усіх — найдовший рік…
І якось осторонь чи збоку
Ніхто не проживе свій вік
Від чотирнадцятого року…
Таким, як був ти, відтепер
Тобі не стати, бо глибока
В усіх нас рана (хто не вмер)
Від чотирнадцятого року.
Чий дух, мов плин могутніх рік, —
Ті вийшли на війну жорстоку…
Ми їх прославимо повік
Від чотирнадцятого року!
Того ж, чиє серденько спить
(І сон його міцний, нівроку),
Вже не згадаємо й на мить
Від чотирнадцятого року.
Усяк отримає своє:
Зневагу — цей, той — честь високу,
Бо ворога нещадно б’є
Від чотирнадцятого року.
А тих, хто полягли в бою
За Край, що мав свого Пророка,
Господня ласка жде в Раю
Від чотирнадцятого року.
Мине гірких поразок час,
Назад не ступимо ні кроку,
В майбутнє шлях відкривсь для нас
Від чотирнадцятого року!..
2014 рік
СВЯТО БУДЕ!
— А свято де?
— А свято є!
Із сучасної реклами
Усім нам ще бракує
Жаданих щастя-долі,
І свята не існує,
Коли одні — в неволі,
На інших — смерть чатує…
Нам щастя посміхнеться,
Як пострілом мисливським
(Рука хай не здригнеться)
Страховисько кремлівське
Уцілить той, хто б’ється!
Розвалиться країна,
Довірившись катюзі…
Така — крізь час — картина
Для нас відкрилась, друзі:
Росія — то руїна…
За кривду, що чинила
Проти мого народу,
Відчує гострі вила
(Карають Бог, Природа!)
Москва оскаженіла…
І матимемо свято
Та гасла незабутні:
Як жити — то завзято,
Дивитися — в майбутнє,
Минуле — пам’ятати!..
2014 рік