Трохи більше року минуло, як пішов від нас Василь Боровий. А згадуєш про нього постійно. Читаєш. Чуєш. Думаєш. Особливо зараз, коли “У світі, що закрижанів, / Лише пурга голосить” (і знову йдеться не тільки про зиму).
Читаймо “Червоне сонце Каєркана”, а ще дивімося останні прижиттєві відеозаписи:
а також