5 вересня народини святкує пан В’ячеслав Романовський – лірик і пісняр, чоловік із м’яким заколисливим голосом та козацькими вусами, закоханий у красу, в жіноцтво і в життя.
Колись мені особливо припав до душі один з його віршів (цитую з пам’яті):
Давно не співав,
бо душа не співала давно.
З травневих піал
розлилося зелене вино.
Схиливсь верболіз,
потемнішав зажурено став,
і тоскно до сліз,
що між нами стіна вироста.
Назустріч тобі
ще рвонеться з-під серця псалом.
Я вірю судьбі:
ми ще сядемо вдвох за столом.
Люцина Хворост