Домівка, корінь, віще джерело.
Це Псел, а чи Мануйлівка над Пслом?
Це мить, яка всоталася в рядки,
Чи те, що не вберуть роки й віки?!
Вербальний символ – це верба над Пслом?
Висока хвиля чи легке весло?
Чи в літню спеку квіти лугові?
Чи рос перлини в луговій траві?
Прозорі ранки, згуслі вечори,
Високий стиль осінньої пори,
Лінгвокультурна окидь на словах,
Що їх шепоче Псел, співає птах.
Людське життя, як вишитий рушник:
Все хрестиком лягло, ніхто не зник
Й ніщо не зникло. Світ – велике диво!
А маг – поет Калашник Володимир.
Ріка, весло і світлотіні гра,
Про світлу душу пам’ять не вмира!
Олександра Ковальова
06.01.2022