Пам’яті автора поезії й прози, багаторічного керівника Деркачівської та Харківської обласної літстудій Віктора Петровича Тимченка.
У подкасті звучать вірші наставника кількох літературних поколінь, зокрема й ті, що стали піснями, цитується фрагмент засідання клубу «Слово» у Надвірній на Івано-Франківщині, очолюваного нашою землячкою Ларисою Вировець, а також остання телефонна розмова Віктора Петровича з Іриною Мироненко. То була 93-тя осінь (так, тут доречне «осінь патріарха» з молодою душею і чіпкою пам’яттю). Друга львівська осінь утікачів від великої війни, батька й доньки з Деркачів.
Холодний Яр – реліктовий лісовий масив на Правобережжі України, на території сучасної Черкащини. Місця козацької слави. Черкасами називали у 17-у столітті переселенців звідти на землі Слобожанщини. Заснували вони й Деркачі, де минуло життя Віктора Петровича Тимченка. Туди він повернувся після евакуації до Львова, щоб працювати над новим рукописом. Але ковід перекреслив творчі задуми.
«Холодний Яр» – це підрозділ українських добровольців нинішньої війни. З ними спілкувався, їх підтримував Віктор Петрович, присвятив їм вірша, який став піснею (музика і виконання – Віктор Сидоренко). Слухайте записи за посиланням:
https://gromada.group/news/podkasti/podkast-gradusnik-vidletiv-virshar-u-holodnij-yar