• Головна
  • Товариство
  • Творчість
    • Поезія
    • Проза
    • Драматургія
    • Критика та есеїстика
    • Переклади
    • Зав’язь
  • Літпроцес
    • Журнал “Харків. Lit”
    • ЛітReview
    • “Кальміюс”
      • Кальміюс-2018
      • Кальміюс-2017
      • Кальміюс-2016
  • Історія
    • Літературний Харків
    • Постаті
    • Очима культури
  • Наші партнери та друзі
← Шевченківське літературно-мистецьке свято «В сім’ї вольній, новій»
Програма Міжнародного Шевченківського літературно-мистецького свята «В сім’ї вольній, новій» →

«Очима культури» № 16. Про Русь і руську спадщину.

Опубліковано в 23 Тра, 2013 Прокоментуй! 5 467 переглядів

У знаменитому есеєві «The Pov?st‘ vremennyx l?t and the Question of Truth» [«Повість временних літ» та питання правди] (1983) (есеєві, який я рекомендував би кожному, хто хоче краще зрозуміти проблеми історичної достовірності подій описаних в руських літописах) Омелян Пріцак (відомий глядачам «Очима культури» своїми дослідженнями про «Слово о полку Ігоревім») обговорив питання редакційних втручань в оновлений текст «Повісті временних літ», підготовлений  1118 р. уперше під протекторатом київського князівського двору.

B16 1 Sviatoslav Ihorovych receiving envoysХоча оту версію «Повісті» записано за панування Володимира Мономаха, редактор був людиною на службі в його сина Мстислава (Гаральда) (згодом названого Великим). Віддзеркалюючи близькі зв’язки Мстислава із Скандінавією (був же він сином данської княжни та був одружений з дочкою шведського короля), редакція літопису 1118 р., на противагу ранішим редакціям, нараз приписала скандінавським варягам особливо важливу роль у заснуванні Київської держави і з ними поєднала етно-територіяльну назву «Русь». Це й стало згодом безпосередньою спонукою для виникнення сформульованої німцями Г. Баєром та Г. Міллером, а згодом підхопленої росіянами від Карамзіна до Соловьова, норманістської концепції походження руської держави.

Інший провідний дослідник руської спадщини Михайло Брайчевський у свому фундаментальному дослідженні «Походження Русі» так прокоментував цю тему: «Пізніше, на початку ХІІ ст., наївна норманістська концепція одного з редакторів «Повісті временних літ» внесла в цей літописний текст певну невідповідність і плутанину» (ст. 160).

B16 2 Braichevsky Mykhailo_Pokhodzhennia RusiПізніше знайдення (за інтерпретацією Брайчевського) етноніму «Русь» в компіляції Псевдозахарії, сірійського автора із VІ ст. (себто з часу, коли жодного нормана ще не могло бути у південно-східньому кутку Східної Европи — поміж Дніпром і Кавказом, — про який ідеться в тому джерелі), здавалося, мусило б поставити край усім дальшим спекуляціям про норманські корені назви «Русь». Тим не менш, питання походження цієї назви та її точного первісного значення воно ніяк не допомогло пояснити.

Зате щодо значення і змісту етно-топоніму «Русь» в часи існування Київської держави, а то й після її падіння, аж до початку ХV ст., уже, по суті, нема сумнівів. Як руські літописи, так і чужі джерела в цьому відношенні одностайні. Попри прискіпливий нагляд радянських цензорів, Брайчевський у 1968 р. (в цьому ж дослідженні «Походження Русі»), усупереч обов’язковим цитатам з Леніна про, мовляв, «близькість українського та російського народів», і додану на кінці сентенцію про те, як «в наші дні українці, росіяни і білоруси в братній сім’ї народів СРСР успішно будують комунізм», точно документує специфічне вживання назви «Русь» для позначення (до ХІІ ст.) Київщини, Чернігівщини та Переяславщини, а згодом ще й Галичини й Волині, чітко розмежуючи «Русь» від решти земель імперії Рюриковичів, а вже особливо Залісся, себто територій Суздалі й Владіміра на Клязмі.

Питанням походження назви «Русь» і найбезпосереднішого стосунку сучасних українців до руської спадщини останнім часом присвячено чимало як наукових, так і популярно-наукових публікацій відомих українських істориків: Валерія Степанкова, Григорія Півторака (на сайті газети «День» легко знайти згадану в телесюжеті четверту частину його есею «Українці: звідки ми і наша мова»), Петра Кралюка, Кирила Галушка, Олександра Палія, Ігоря Сюндюкова, тощо. Треба сподіватися, що усвідомлення спертого на великий масив джерельних матеріялів факту приналежності назви «Русь», у першу чергу, до українського контексту скоро стане загальновідомим і загальновизнаним серед усіх мешканців України.

 

Marko Stech 2 small 2kontakt_logo (male)Усі телепередачі «Очима культури» можна подивитися тут: на моїй сторінці «Очима культури».

Дякую за Вашу увагу! Щиро, Марко Роберт Стех

Продовження циклу «Очима культури» — телесюжет про творчість Ігоря Кострецького.

Marko Robert Stech , історія України , Київська Русь , Марко Роберт Стех , Очима культури , походження українців , Русь , українська ідентичність , українська культура

Залишити коментар

Натисніть сюди, щоби скасувати відповідь.

Ви повинні увійти, щоб залишити коментар.

  • Анонси
  • Події
  • Новинки
  • Рецензії
  • Інтерв'ю

Недавні записи

  • Дмитро Щербань. Незламний прокурор (Розщебнувши ґудзики генеральського мундиру прокурора)
  • «Вікно на Хрещатик» з однойменним вальсом із Варшави і харківською передмовою
  • Час відновити справедливість!
  • Все залишається людям
  • Анатолій Стожук: «Головні битви людини проходять у її серці». До ювілею письменника і видавця
  • Рядки з передмістя і Харкова перемогли на поетичному конкурсі в Києві
  • «Так довго не живуть, а я живу». Чорнобилець Віктор Пінченко на творчому вечорі в Мерефі

Позначки

1920-ті роки Marko Robert Stech І. Мироненко Ірина Мироненко Антоніна Тимченко Бобошко Боровий Брюґґен Василь Мисик Віктор Бойко Віктор Тимченко Віталій Квітка Григорій Сковорода Дмитро Щербань Кириченко Ковальова Л. Хворост Леонід Ушкалов Люцина Хворост Марко Роберт Стех Мельників Михайлин Михайло Красиков О. Ковальова О. Тараненко Олександра Ковальова Очима культури Перерва Петро Джерелянський Романовський Сергій Шелковий Сковорода Стожук Супруненко Тома Хворост Шелковий малярство музика поезія поезія національного опору розстріляне відродження сталінізм українська культура українська література
© Усі права застережено
Харків-61002, вул. Чернишевська, 59; (057)700-40-58; електронна адреса: kharkiv.nspu@gmail.com
2012 Сайт Харківської обласної організації Національної спілки письменників України
Підтримка сайту: Андрій Пеляк