Публікації за тегом "Григорій Сковорода"

СТЕЖКАМИ СКОВОРОДИ. Передмова до антології творів харківських письменників, присвяченої 300-річчю від дня народження українського любомудра

Опубліковано | 1 Грудня, 2022 | Прокоментуй!

Олександра Ковальова, Харків

Триста років багато це чи мало, аби щось осмислити, осягнути? Іноді багато, іноді мало. У нашому випадку, звісно, мало. Що нам відомо про нашого великого земляка в рамках його біографії? Те, що його батьком був малоземельний козак Лубенського полку Сава Сковорода. А от мати, з матір’ю, тут усе дуже непросто, адже ма-ти філософа, Пелагея Степанівна, походила з роду Шан-Гіреїв, які служили в Канівському та Корсунському полках, вважалися прями-ми нащадками Чингісхана і правили Кримом понад чотириста років.

Читати далі

---

Леонід УШКАЛОВ. З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МІСТИКИ: СКОВОРОДА І ГАМАЛІЯ

Опубліковано | 19 Червня, 2015 | Прокоментуй!

Григорій Сковорода (1722–1794) й Семен Гамалія (1743–1822) – поза всяким сумнівом, знакові постаті в історії української культури. Їх багато чого єднає. Наприклад, те, що обидва народилися на Полтавщині: Сковорода – у містечку Чорнухи Лубенського полку, а Гамалія – у містечку Китайгород Полтавського полку. Обидва вже змалечку всотали в себе питомо українську релігійність, що стала глибинною основою всього їхнього подальшого життя. Згадаймо, як улюблений учень Сковороди Михайло Ковалинський писав про свого незабутнього вчителя: Сковорода десь від семи років «був примітний схильністю до богошанування… У церкві він охоче ходив на крилас і співав надзвичайно приємно. А його улюбленим і часто повторюваним співом був ось оцей вірш Івана Дамаскина: «Троє Твоїх отроків відкинули безбожні повеління образу золотому на полі Деїри служити…» (с. 1343)^[1]. А ось що писав одному зі своїх приятелів Семен Гамалія. Я одержав від вас листа, «в якому мені впали в око слова «і Духа Твого Святого не відніми від мене». І я відразу ж згадав, хто й коли написав ці слова – Давид, після скоєного гріха. Мене змалечку навчили цих слів, і я часто в молитвах промовляв їх…», хоч і жив у гріхах (ІІ, с. 170)^[2]. Читати далі

---

Ушкалов Леонід. Реалізм – це есхатологія: Панас Мирний

Опубліковано | 19 Травня, 2014 | Прокоментуй!

Ушкалов Л. В. Реалізм – це есхатологія: Панас Мирний. – Харків: Майдан, 2012. – 184 с.

ISBN 978-966-372-435-5

Ця книга присвячена життю і творчості одного з найвизначніших українських письменників доби реалізму Афанасія Яковича Рудченка (1849—1920), який виступав у літературі під прибраним ім’ям «Панас Мирний». Спираючись на великий фактичний матеріал, автор переконливо доводить: уся творчість Панаса Мирного являє собою варіацію на тему боротьби Правди з Кривдою, тобто Христа з Антихристом. А це означає, що реалізм письменника можна розглядати як есхатологічну стилістику.

Читати 

---

Сковорода Григорій. Повна академічна збірка творів

Опубліковано | 19 Травня, 2014 | Прокоментуй!

Сковорода Григорій.
С 44 Повна академічна збірка творів / За редакцією проф. Леоніда Ушкалова. – Харків–Едмонтон–Торонто: Майдан; Видавництво Канадського Інституту Українських Студій, 2011. – 1400 с.
ISBN 978-966-372-330-3.

Ця книга – перше видання творів великого українського поета й філософа Григорія Сковороди (1722–1794), здійснене в належному академічному форматі. Воно стане цінним джерелом для філософів, літературознавців, мовознавців, культурологів, педагогів, богословів та інших фахівців, які вивчають творчість Сковороди, надійним підґрунтям для перекладів його творів іншими мовами, для підготовки популярних видань тощо.

Читати 

---

Леонід Ушкалов. Григорій Сковорода: семінарій

Опубліковано | 25 Квітня, 2014 | Прокоментуй!

Ушкалов Л. В.

Григорій Сковорода: семінарій. – Харків: Майдан, 2004. – 776 с.
ISBN 966-8478-76-2.
Цей фундаментальний посібник подає бібліографічну інформацію щодо
найрізноманітніших питань, пов’язаних із життям та творчістю великого
українського поета й філософа Григорія Сковороди (1722–1794). Він виконує
роль своєрідного навігатора в “морі” наукової літератури, присвяченої
Сковороді, що з’явилася в усьому світі впродовж двох останніх століть.
Посібник призначений передовсім для студентів українських університетів,
що вивчають сковородинську проблематику. Окрім того, він стане в нагоді
також професійним науковцям (історикам літератури, філософам, педагогам,
богословам, мистецтвознавцям, мовознавцям, культурологам).

Читати тут

---

«Очима культури» № 21. Антін Лосенко і класицизм у малярстві.

Опубліковано | 9 Вересня, 2013 | Прокоментуй!

 

Рік 1753 виявився істотно важливим, а то й доленосним для історії мистецтва не тільки України, а й усього сходу Европи. Подія, на перший погляд, незначна: указом цариці Єлисавети трьох хлопців із придворної капели, які втратили хлоп’ячі голоси, переведено на навчання малярства до майстерні Івана Аргунова. Це було трьох українців: Кирило Головачевський (1735-1823), Іван Саблучок (1735-1777) та Антін Лосенко (1737-1773). Всі три вони згодом стали видатними митцями й професорами Академії Мистецтв. Читати далі

---